РЕЗУЛЬТАТИ П’ЯТОЇ ФОКУС-ГРУПИ «МОНІТОРИНГ ЗМІН У МИТНІЙ СФЕРІ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯМ В УКРАЇНІ ВОЄННОГО СТАНУ»
18 листопада 2022 року Асоціація митних брокерів України провела фокус-групову дискусію щодо чинних умов здійснення експортно-імпортних операцій, оформлення транзитних вантажів у системі NCTS, правил ведення митно-брокерської діяльності.
Учасники звернули увагу на збільшення експорту вантажів автомобільним транспортом після початку війни через те, що не працюють морські порти (є лише вивіз зерна, насіння) та немає можливості здійснювати авіаперевезення. Проте компенсувати зазначені канали виключно автомобільними перевезеннями дуже проблематично, адже до початку воєнної агресії росії в Україні значна кількість продукції вивозилась через морські порти.
Ситуація з перевезеннями через міжнародні автомобільні пункти пропуску (МАПП) на сьогоднішній день порівняно з літом цього року дещо покращилась. Влітку були періоди мінімальної пропускної спроможності МАПП (черги досягали 40-50 км). Проте основна проблема низької пропускної спроможності – рівень інфраструктури пунктів пропуску – залишається невирішеною. На жаль, про елементарні питання комфорту в пунктах пропуску (тим паче облаштованість сервісних зон) говорити не доводиться.
З III кварталу 2022 року Україна працює у системі NCTS на міжнародному рівні, що дає змогу суб`єктам ЗЕД відкривати декларації Т1 безпосередньо в Україні. Порівняно з періодом застосування NCTS на національному рівні і початковими етапами подачі декларацій Т1 UA (весна-осінь 2021 року) – оформлення відбувається набагато швидше. Що свідчить про опанування українськими митниками навичок, необхідних для роботи у новій системі.
Перешкодою для оформлення декларацій Т1 залишається певний супротив європейських митників, які у пунктах пропуску налаштовують водіїв перевізників користуватися сервісом європейських агенцій з митного оформлення, лякаючи втратами часу і коштів при оформленні Т1 безпосередньо в Україні. Насправді для українського бізнесу застосування Т1 під час оформлення експорту з України – це значне покращення та оптимізація логістики перевезення через суттєву економію часу на кордоні.
Оформлення Т1 безпосередньо з України, на думку учасників дискусії, є чималим ресурсом для вирішення найбільш глобальної проблеми – черг на кордоні. Митники у синергії з прикордонниками можуть організувати дієвий механізм роботи електронної черги: єдине вікно + онлайн спостереження за динамікою руху машин у черзі. Учасники ФГД зазначили, що у МАПП «Ягодин» вже почалося тестування механізму «електронної черги», проте результати цієї інновації обговорювати зарано.
Ще однією перешкодою для бізнесу є низька якість і швидкість роботи фіто-санітарної служби через її неповноцінну цифровізацію. Суб`єкти ЗЕД повинні мати можливість заздалегідь планувати логістику експорту за допомогою цифрових інструментів: бачити в режимі реального часу наявність черг на кордоні, проблем на пунктах пропуску та їх режим роботи (зміни, які відбуваються).
Учасники дискусії підкреслили необхідність створення хабів перевалки вантажів неподалік від кордону з метою збільшення пропускної спроможності та мінімізації черг на кордонах.
Основними проблемними питаннями при здійсненні імпорту вантажів в Україну залишаються підтвердження митної вартості (зазначено ситуацію підвищення митної вартості в два рази та видачу картки відмови, при тому, що у суб’єкта були наявні підтверджуючи документи, що зумовило прийняття рішення про повернення товару вантажовідправнику), отримання дозволів у разі необхідності здійснення додаткових видів контролю (довготривале очікування відповіді від уповноважених органів, неможливість оперативної комунікації).
З метою покращення ситуації з оформленням імпорту вантажів в Україну запропоновано: організацію системних заходів з метою роз`яснення нововведень, які відбуваються на митниці, за участі представників малого та середнього бізнесу. Питання до обговорення: міжнародне застосування NCTS (застосування європейського підходу), інститут гарантування (механізм закриття гарантій), цифрова трансформація митниці. Такі заходи варто проводити щомісячно.
На думку учасників ФГД, оформлення вантажів у режимі імпорт та здійснення експорту вантажів не стало простішим з початку воєнної агресії росії в Україні. Бізнес очікує від держави початку роботи системи пост-аудиту при оформленні вантажів у режимі «імпорт».
На сьогоднішній день комунікація з представниками митниць, які сприяють експорту та імпорту товарів з України, є недостатньою (особливо це стосується здійснення поставок морським шляхом). Необхідно налагодити більш ефективну комунікацію з представниками митниць Болгарії, Грузії.
Глобальною проблемою є робота уповноважених, контролюючих служб, які відповідають за видачу необхідних документів при здійсненні імпорту вантажів. Одна з пропозицій – цифровізація актуального реєстру (переліку) працюючих служб у додатку «Дія» з подальшим моніторингом роботи з боку держави.
Питання цифрової прозорості процесу та аналітики оформлення як при експорті, так при імпорті вантажів є надважливим: має бути визначений порядок процедур і подальший моніторинг ефективності їх роботи.
Стосовно підтвердження кваліфікації митними брокерами і правил ведення митно-брокерської діяльності думки учасників збігаються: заходи з підвищення кваліфікації митних брокерів, нововведень у законодавстві повинні мати місце, проте вводити обов`язкові іспити для агентів з митного оформлення не варто.
Необхідно мати відкриті, сучасні електронні реєстри у додатку «Дія»: компаній-митних брокерів, агентів з митного оформлення, навчальних організацій, які пропонують курси агентів з митного оформлення.
Підставами для виключення з реєстру митних брокерів організації мають бути лише:
- доведені рішенням суду протиправні дії компанії;
- її добровільне бажання.
Щодо реєстру осіб, уповноважених на декларування, було б доречно в ньому відображати: географію здійснення декларування, картки відмови, інформацію про перелік компаній, де працює агент з митного оформлення. У подальшому компанії-митні брокери могли б використовувати такий реєстр при виборі працівників та володіти інформацією про їх компетенції та штрафні санкції (у разі наявності).
Щодо реєстру навчальних організацій: для включення в реєстр має бути добровільно подана заява освітнього закладу, а підставою для виключення – лише нанесення моральної шкоди або матеріальних збитків.
Учасники дискусії вважають недоцільність продовження ведення дозвільної системи митно-брокерської діяльності та її ліцензування. Питання підтвердження необхідних компетенцій можуть вирішити електронні реєстри у сучасному цифровому додатку «Дія», де буде наявна вся необхідна інформація та яка буде оновлюватись у режимі реального часу.
Такі фокус-групові дискусії АМБУ планує проводити щомісяця з метою моніторингу змін у митній сфері, пов’язаних із запровадженням в Україні воєнного стану.
Якщо Ви бажаєте долучитися до обговорення – направте нам запит на e-mail: info@ambu.org.ua, або зателефонуйте: +380953046894
Будемо раді бачити Вас серед учасників наших наступних заходів.
Telegram | Facebook | Site | Linked In
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/info/aid-development-cooperation-fundamental-rights_en), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Асоціації митних брокерів України і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.