Протокол
спільного засідання представників громадських об’єднань
та державних установ щодо концепції регулювання діяльності
митних брокерів в Україні.
Дата та місце: 18.01.2017 року, ДФСУ, Львівська пл., 8
Порядок денний: Концептуальне обговорення змін до Митного кодексу України щодо регулювання діяльності митних брокерів в Україні.
Присутні:
від Міністерства фінансів України: Бедаш Сергій Анатолійович
від Державної фіскальної служби України: Центнарук Олександр Андрійович, Сафонов Євгеній Геннадійович, Самойлов Юрій Сергійович, Пігарєва Наталія Валеріївна;
від громадських організацій і представників бізнесу:Платонов Олег Ісаакович, Ліннік Володимир Петрович, Могоричев Борис Завелійович, Птиця Микола Порфирійович, Ізотов Сергій Велімирович, Вдовіна Галина Володимирівна, Терещенко Сергій Степанович, Трусов Сергій Іванович, Богомолов Андрій Юрійович, Саргсян Ірина Леонідівна, Андреєв Олександр Леонідович.
З вступним словом виступив Голова Правлінні АМБУ Ліннік В.П.,який зазначив, що відповідно до плану нормотворчої діяльності Міністерства фінансів України найближчим часом має бути завершена дерегуляція діяльності підприємств – митних брокерів України.
Виходячи з позицій системного врегулювання питання здійснення митної брокерської діяльності, Асоціація митних брокерів України спільно з Українським комітетом міжнародної торгової палати, Асоціацією «Укрзовніштранс» звернулась до Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України з пропозицією обговорити проект концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні.
З метою напрацювання проекту Концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні був проведений аналіз європейської та американської моделей регулювання такої діяльності.
Основні моменти з цих моделей такі.
У законодавстві Європейського союзу митний брокер – це юридична особа, що має назву «митний представник». Грошове забезпечення діяльності різне у різних країнах. Агент з митного оформлення в структурі митного брокера обов’язково проходить навчання (до 6 місяців) та здає іспит.
У США така діяльність ліцензується. Ліцензія видається юридичній особі – компанії. Обов’язковою умовою є те, що мінімум одна особа-працівник цього підприємства також повинен мати ліцензію та має бути атестований митницею, та віком не менше 21 року. Ліцензія для працівника платна. Її видає митний центр, що знаходиться у Вашингтоні, округ Колумбія. Подання на ліцензію коштує $200. Тест складається в 80 питань. Відповісти вірно необхідно не менш як на 60%. Питання у тестах відкриті.
Центнарук О.А. зазначив, що Україна має міжнародні зобов’язання, тому саме європейська модель регулювання діяльності митних брокерів повинна бути взята за основу, і саме модель тієї країни, умови якої найбільш наближені до українських реалій.
Голова АМБУ Ліннік В.П. запропонував обговорити проект Концепції, який Асоціація підготувала для проведення даного заходу, за потреби внести до нього зміни, та прийняти за основу. А також визначити відповідальних осіб, яким буде доручено впровадити дану Концепцію та напрацювати пропозиції змін до Митного кодексу України у вигляді порівняльної таблиці із відповідним обґрунтуванням. Напрацювання пропозицій змін проводити спільно з представниками Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України, а також винести на обговорення Громадської ради при ДФС України шляхом опрацювання її у профільному комітеті Громадської ради.
Також присутні обговорили модель регулювання діяльності митних брокерів у Туреччині та зазначили, що вона має вкрай жорсткі вимоги до митних брокерів. Це пов’язано із тим, що митні брокери у Туреччині фактично мають статус, права та повноваження уповноваженого економічного оператора.
Платонов О.І. наголосив, що слід розрізняти діяльність митного брокера як юридичну особу та професію агента з митного оформлення, як фізичну особу, яка знаходиться у трудових відносинах із митним брокером та здійснює безпосереднє заповнення митних декларацій. Сьогодні у класифікаторі професій є посадові особи – агенти. Діяльність митного брокера має бути повністю дерегульована, але виконання професійної діяльності агента має бути прозорою та врегульованою.
З точки зору підходів до відповідальності та допусків було багато міркувань. Як допускати юридичну особу: через ліцензію чи шляхом внесення до реєстру. Традиційна ліцензія, яка існувала раніше, видавалася після того, як суб’єкт підприємницької діяльності здавав пакет документів. Потім ліцензію замінили на дозвіл, який видають прикордонники разом з митниками. Наразі потреба визначитися – який мінімум вимог та критеріїв для допуску на ринок митних брокерів.
Наступне питання, яке слід обговорити та дійти згоди, за пропозицією громадськості, це питання освіти, якою має володіти особа, уповноважена на декларування та складання нею іспиту.
Представник Міністерства фінансів України Бедаш С.А. зазначив, що перед міністерством поставлено завдання щодо дерегуляції митної брокерської діяльності у 1 кварталі поточного року. У зв’язку із чим необхідно розробити проект змін до Митного кодексу України та виключити положення щодо надання спеціального дозволу на здійснення митної брокерської діяльності.
Представники відомств наголосили, що на сьогодні стоїть питання дерегуляції митної брокерської діяльності. І відміна одного дозволу не передбачає необхідність впровадження іншого.
Андреєв О.Л. підтримав пропозицію щодо відміни дозволу на здійснення митної брокерської діяльності. Інші представники громадськості також висловили згоду, але зазначили, що разом з дерегуляцією відповідної діяльності слід забезпечити належний контроль за здійсненням декларантами/агентами з митного оформлення своїх обов’язків, зокрема закріпити на законодавчому рівні необхідність проходження іспиту та отримання кваліфікаційного свідоцтва. Але це вже повинен бути не дозвільний документ для підприємства, а сертифікат безпосередньо спеціаліста. Тобто, підприємницька діяльність не повинна обмежуватися, а діяльність персоналу повинна контролюватися і перевірятися.
Зокрема Платонов О.І. зазначив що, якщо прибрати дозвіл, який нічому не суперечить, все одно повинен бути реєстр і повинні бути умови здійснення такої діяльності. І згідно з рамковими стандартами, митний орган повинен мати механізм обмежити доступ тим компаніям, які неналежним чином надають такі послуги. А також нагадав, що рамкові стандарти ВМО, за якими працюють митниці всіх країн містять норму, що митний орган повинен допустити до оформлення.
Також представники АМБУ висловили пропозицію опрацювати не лише розділ митного кодексу, який стосується діяльності митного брокера, а разом опрацювати і ті статті, в яких зазначені поняття «декларант або уповноважена ним особа». Результатом такої роботи має стати перелік статей Митного кодексу, до яких треба вносити зміни, та пропозиції конкретних змін. Таким чином робота над такою порівняльною таблицею дасть змогу дійти згоди щодо порядку регулювання діяльності агентів з митного оформлення.
Разом із тим Платонов О.І. зауважив, що такі норми та вимоги повинні однаково стосуватися безпосередньо і тих підприємств-суб’єктів міжнародної діяльності (експортерів та імпортерів) і їх працівників, які від свого імені можуть здійснювати митне оформлення (без залучення митного брокера). Порядок регулювання повинен бути однаковим для всіх.
Андреєв О.Л. висловив пропозицію, що реєстр осіб уповноважених на декларування можна вести шляхом внесення інформації по першому поданню митної декларації (інформація зазначена у графі 54 ВМД). А вже митний орган має інструмент перевірити по форматно-логічному контролю правильність заповнення декларації. Також Андреєв О.Л. зазначив, що відповідальність особи, яка декларує товари, визначена положеннями Митного кодексу щодо адмінвідповідальності за порушення митних правил. Відновлення вимог щодо складання іспитів ускладнює ведення бізнесу, та не відповідає плану щодо дерегуляції та основному закону України – Конституції, оскільки погіршує умови ведення господарської діяльності. Це питання потребує попереднього узгодження з Державною регуляторною службою.
Ізотов С.В. зауважив, що допуск до першої декларації існує у всіх. Оскільки визначити, хто вийшов на ринок: порушник чи кваліфікований брокер, можливо тільки за результатами цієї діяльності. Проте жодна зі статей Митного кодексу, які стосуються порушення митного законодавства, не містить норми, що агент з митного оформлення, який свідомо допустив порушення митних правил, не допускається до подання подальших митних декларацій
Терещенко С.С. виступив із пропозицією щодо шляхів реалізації напрямку дерегулювання діяльності митних брокерів. Зокрема він зазначив, що слід перейти до міжнародної практики та виконання міжнародних вимог. І це напряму стосується правильності заповнення декларації, та кількості порушень, які допускає декларант, а також питання дерегуляції діяльності митного брокера. А саме: слід почати заповнювати декларацію у відповідності до вимог Конвенції по міжнародну транзитну процедуру, не більше 27 граф як це робиться у Європі. На думку представника громадськості це автоматично призведе і до зменшення кількості помилок під час заповнення ВМД.
Відміна дозволу – це не дерегуляція, а от спрощення вимог до заповнення декларації, спрощення безпосередньо декларування – це дерегуляція.
Окрім того Терещенко О.І. зазначив, що на сьогодні немає офіційного перекладу Конвенції та запропонував звернутися до відповідальних органів виконавчої влади із пропозицією, що до того часу, поки не буде офіційного перекладу тексту Конвенції не вносити зміни до Митного кодексу з метою приєднання до даної Конвенції.
Також представник громадськості нагадав, що відповідно до пункту 7 прикінцевих положень Митного кодексу України, до 1 січня поточного року допускалося надання на паперових носіях документів, зазначених у частині третій статті 33 кодексу. А це означає, що від цієї дати повинно бути впроваджене електронне декларування у повному обсязі та подання необхідних документів в електронній формі. Разом із тим відповідальні відомства на сьогодні не розробили та не затвердили електронні форми контракту, інвойсу, форми жодного з договорів перевезення та інших супутніх документів, в тому числі і дозвільних документів контрольних служб. А це також питання дерегуляції. Скановані копії не дозволяють належним чином працювати системі аналізу ризиків.
Платонов О.І. зазначив, що на сьогодні не існує затверджених Кабміном форматів записів інформації, які повинні передаватися із системи в систему.
Вдовіна Г.В. запропонувала доручити АМБУ провести роботу щодо опрацювання проекту Концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні, узагальнити пропозиції громадськості та підготувати проект змін до Митного кодексу у вигляді порівняльної таблиці.
Ліннік В.П. нагадав, що існує можливість добровільної сертифікації діяльності митного брокера. Тобто розглянути пропозицію, що сертифікований митний брокер може розглядатися як уповноважений економічний оператор з мінімальним статусом.
Платонов О.І. додав що така модель передбачена стандартом ІSО 28000.
Учасники заходу пропонували провести обговорення щодо питання добровільної сертифікації, зокрема, хто повинен контролювати це питання та видавати відповідні сертифікати, у якому нормативному документі повинні бути прописані ці норми, адже сертифікація не є обов’язковою умовою для підприємства, а лише є можливістю довести свою кваліфікацію та надає можливість розширити коло потенційних партнерів за кордоном.
Трусов С.І порушив питання щодо існування статистики по діяльності митних брокерів. Зазначив, що коли порушуються питання щодо регулювання, дерегуляції діяльності митних брокерів то, для виявлення причин, бажано посилатись на статистику оформлень, порушень, зловживань. Запропонував таку статистику оприлюднювати.
Наприкінці засідання Ліннік В.П. узагальнив пропозиції та зауваження громадськості та представників відомств та запропонував перейти до прийняття рішень та підтримки пропозицій учасників зустрічі.
За результатами обговорення були напрацьовані рекомендації:
- Підтримати напрямок дерегуляції та пропозиції органів законодавчої та виконавчої влади щодо необхідності скасувати дозволи на здійснення митної брокерської діяльності. Такий вид діяльності повинен здійснюватися на підставі статутних документів.
- Підтримати пропозиції стосовно того, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону не повинен впливати на систему контролю за здійсненням митної брокерської діяльності;
- Підтримати пропозиції щодо необхідності запровадження системи оцінки рівня професійної компетентності «агента з митного оформлення» із видачею відповідного сертифікату (свідоцтва). При цьому підтримати пропозиції, що агент з митного оформлення не зобов’язаний мати вищу профільну освіту.
- Винести пропозиції, що до складу комісії, яка прийматиме іспити у агентів з митного оформлення для надання їм допуску до здійснення повноважень повинні окрім працівників митниці входити представники Міністерства фінансів України, як органу, що визначає методологію митного контролю та оформлення, Державної фіскальної служби, як центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію політики у сфері державної митної справи, а також представники громадськості – з метою забезпечення неупередженості прийняття рішень.
- Надати пропозиції щодо мінімального обсягу документів, які повинен надати митний брокер для доступу до ринку надання послуг декларування товарів.
- Винести пропозиції щодо необхідності законодавчого закріплення вимоги до митних брокерів обов’язково мати у штаті підприємства сертифікованих агентів з митного оформлення з відповідними свідоцтвом.
- Винести пропозиції щодо необхідності внесення змін до законодавства та запровадити порядок заповнення митної декларації на бланку ЄАД на умовах та у порядку Конвенції про спільну транзитну процедуру.
- Підготувати та винести пропозиції щодо запровадження добровільної сертифікації діяльності митних брокерів та надання відповідного сертифіката, який повинен підтверджувати спроможність митного брокера забезпечити дотримання норм митного законодавства.
- Підтримати та взяти за основу проект Концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні (Додаток 1).
- Доручити Асоціації митних брокерів України підготувати пропозиції проекту змін до Митного кодексу України у вигляді порівняльної таблиці.
- Направити остаточну редакцію Концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні напрацьовану та проект Змін до Митного кодексу України в Мінфін, ДФСУ, Митний комітет Громадської ради при ДФСУ, для організації громадського обговорення.
Термін до 15.02.2017р.
12.Доручити підписати Протокол Голові Правління Асоціації митних брокерів України Лінніку В.П.
Рекомендації погоджені більшістю учасників спільного засідання. Зауваження до рекомендацій, прийнятих за результатами проведення спільного засідання представників громадських об’єднань та державних установ та щодо концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні (Додаток 2).
Головуючий В.П.Ліннік
Додаток 1
Концепція регулювання діяльності митних брокерів в Україні
- Митний брокер – юридична особа, статутна діяльність і запис в державний реєстр підтверджена кодом на цю підприємницьку діяльність.
- Діяльність митного брокера не ліцензується і не повинна обмежуватись будь-якими дозволами. Початок діяльності здійснюється шляхом подачі заяви в реєстр. Реєстр може вести реєстратор або ДФСУ.
- Митний брокер або декларант ( експортер чи імпортер) повинен мати агента з митного оформлення, кваліфікація якого повинна бути підтверджена відповідним свідоцтвом. Свідоцтво видається після складання іспиту(тестування). Для здачі іспиту (тестування) допускаються особи, які закінчили спеціальні курси або пройшли підготовку самостійно.
- Забезпечити можливість добровільної сертифікації діяльності митного брокера відповідно до стандарту ISO 28000 “Система менеджменту безпеки ланцюгу поставок”.
- Підтримати Міністерство фінансів України стосовно необхідності скасувати дозволів на здійснення митної брокерської діяльності.
Додаток 2
Зауваження
до рекомендацій, прийнятих за результатами проведення спільного засідання представників громадських об’єднань та державних установ та щодо концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні.
До пункту 3 рекомендацій:
Підтримати пропозиції щодо необхідності запровадження системи оцінки рівня професійної компетентності «агента з митного оформлення» із видачею відповідного сертифіката (свідоцтва). При цьому підтримати пропозиції, що агент з митного оформлення не зобов’язаний мати вищу профільну освіту.
Андреєв О.Л. проти запровадження примусової системи проведення
екзаменів, у зв’язку з високим корупційним ризиком.
До пункту 4 рекомендацій:
Винести пропозиції, що до складу комісії, яка прийматиме іспити у агентів з митного оформлення для надання їм допуску до здійснення повноважень повинні окрім працівників митниці входити представники Міністерства фінансів України, як органу, що визначає методологію митного контролю та оформлення, Державної фіскальної служби, як центрального органу виконавчої влади, який здійснює реалізацію політики у сфері державної митної справи, а також представники громадськості – з метою забезпечення неупередженості прийняття рішень.
Андреєв О.Л. проти, у зв’язку з високою корупційною складовою.
До пункту 5 рекомендацій:
Надати пропозиції щодо мінімального обсягу документів, які повинен
надати митний брокер для доступу до ринку надання послуг декларування товарів.
Андреєв О.Л. проти, у зв’язку з умовами щодо дерегуляції, а у разі потребі відомості можуть бути перевірені у ЄДРПОУ/ДРФОУ.
До пункту 6 рекомендацій:
Винести пропозиції щодо необхідності законодавчого закріплення вимоги до митних брокерів обов’язково мати у штаті підприємства сертифікованих агентів з митного оформлення з відповідним свідоцтвом.
Андреєв О.Л. проти у зв’язку з умовами щодо дерегуляції.
До пункту 7 рекомендацій:
Винести пропозиції щодо необхідності внесення змін до законодавства та запровадити порядок заповнення митної декларації на бланку ЄАД на умовах та у порядку Конвенції про спільну транзитну процедуру.
Центнарук О.А.: це не стосується суті наради.
До пункту 8 рекомендацій:
Підготувати та винести пропозиції щодо запровадження добровільної
сертифікації діяльності митних брокерів та надання відповідного сертифіката, який повинен підтверджувати спроможність митного брокера забезпечити дотримання норм митного законодавства.
Андреєв О.Л. не потребує внесення змін до Митного кодексу України.
Загальне зауваження Богомолова А.Ю.
Богомолов А.Ю.: Виходячи з того, що Кабінетом Міністрів перед Міністерством фінансів поставлено чітке завдання дерегуляції митної брокерської діяльності та приймаючи до уваги те, що діяльність агента з митного оформлення (згідно Митного кодексу України) є складовою частиною митної брокерської діяльності – вважаю введення додаткових норм або змін до Митного кодексу України за цим напрямком може порушити плани Уряду України з дерегуляції ведення бізнесу.
Зауваження до Концепції регулювання діяльності митних брокерів в Україні
- Митний брокер – юридична особа, статутна діяльність і запис в державний реєстр підтверджена кодом на цю підприємницьку діяльність.
Андреєв О.Л. після слів юридична особа, доповнити: та само зайнята особа.
- Діяльність митного брокера не ліцензується і не повинна бмежуватись
будь-якими дозволами. Початок діяльності здійснюється шляхом подачі заяви в реєстр. Реєстр може вести реєстратор або ДФСУ.
Андреєв О.Л.: Митна декларація – це заява.
- Митний брокер або декларант ( експортер чи імпортер) повинен мати агента з митного оформлення, кваліфікація якого повинна бути підтверджена відповідним свідоцтвом. Свідоцтво видається після складання іспиту (тестування). Для здачі іспиту (тестування) допускаються особи, які закінчили спеціальні курси або пройшли підготовку самостійно.
Андреєв О.Л.: слова або декларант (експортер чи імпортер) виключити. Введення кваліфікаційного свідоцтва є погіршенням умов ведення господарчої діяльності, що порушує норми основного закону – Конституції України.
- Забезпечити можливість добровільної сертифікації діяльності митного
брокера відповідно до стандарту ISO 28000 «Система менеджменту безпеки ланцюгу поставок».
Андреєв О.Л.: після слів «поставок» доповнити: у рамках діяльності уповноважених економічних операторів.