ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРАЇНИ

29.11.2019 р. N 31643/7/99-99-18-03-02-17

Керівникам митниць

    Інформуємо, що 14.11.2019 набув чинності Закон України від 17 жовтня 2019 року N 202-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України” (далі – Закон).

    Цей Закон розроблений з метою приведення положень Митного кодексу України від 13.03.2012 N 4495-VI (далі – Кодекс) у відповідність до норм Регламенту (ЄС) N 608/2013 Європейського Парламенту та Ради від 12.06.2013 про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності в рамках виконання статей 84, 250 та Додатка XV до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

    Згідно з прикінцевими положеннями Закону Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний:

    розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону;

    привести власні нормативно-правові акти у відповідність із Законом;

    забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать Закону.

    До прийняття та затвердження відповідних змін та доповнень чинні нормативно-правові акти з питань митної справи діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

    Звертаємо увагу, що Законом розширено перелік заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, які митні органи застосовуватимуть до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності.

    Згідно з частиною першою статті 397 Кодексу такі заходи тепер мають застосовуватися у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, які:

    переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;

    ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України;

    поміщуються в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.

    При цьому в попередній редакції Кодексу не було визначення терміна “товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності”.

    Також змінено випадки, при яких митними органами не застосовуються заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності. Тепер такі заходи не застосовуються, зокрема, до оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником (частина третя статті 397 Кодексу).

    Так, наприклад, якщо у разі здійснення митного оформлення нового легкового автомобіля торговельної марки “Mercedes”, яка внесена за заявою правовласника до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності (далі – митний реєстр), у митній декларації та товаросупровідних документах з даними митного реєстру буде повністю співпадати виробник оригінального товару, що буде підтверджено VIN-кодом автомобіля, такий автомобіль можна вважати оригінальним та, відповідно, не застосовувати визначені Кодексом заходи з призупинення митного оформлення.

    Також встановлено нові норми, що регулюють питання відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням (частина шоста статті 397 Кодексу), знищенням товарів (частина п’ята статті 401 Кодексу), що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності.

    Так, у разі призупинення митного оформлення товарів відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника, а зберігання на складі митного органу таких товарів є платним, починаючи з наступного календарного дня за днем їх розміщення на такому складі. При цьому такий товар підлягає розміщенню на складі митного органу після прийняття рішення про призупинення митного оформлення.

    Правовласник має право за запитом отримати від митного органу інформацію про розмір очікуваних витрат, пов’язаних зі зберіганням цих товарів на складі митного органу, а також вимагати компенсацію таких витрат від власника товарів, що є предметом порушення його прав інтелектуальної власності, або інших осіб відповідно до законодавства України.

    Змінами до статті 399 Кодексу введено норму, згідно з якою за зверненням декларанта митним органом може бути надано дозвіл на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі цього органу. При цьому таке зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, без їх розміщення на складі митного органу здійснюється за рахунок власника таких товарів.

    Водночас у разі отримання митним органом інформації від правовласника про наявність ознак порушення його прав інтелектуальної власності, розміщення і зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, на складі митного органу є обов’язковим.

    У новій редакції Кодексу окремою статтею передбачається можливість дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності (стаття 4001 Кодексу).

    Рішення про такий випуск може прийняти керівник митного органу якщо:

    призупинено митне оформлення товарів, які містять промислові зразки, винаходи, сорти рослин або компонування напівпровідникових виробів;

    у митних органах відсутня інформація щодо рішень державних органів про заборону вчинення певних дій щодо таких товарів або застосування інших заходів щодо запобігання їх використанню;

    декларантом або власником товарів надано митному органу документальне підтвердження досягнення згоди між правовласником та власником товарів щодо їх дострокового випуску;

    виконано митні формальності, необхідні для випуску таких товарів.

    Крім того, змінено підходи стосовно знищення у досудовому порядку товарів, митне оформлення яких призупинено (стаття 401 Кодексу). Якщо у попередній редакції Кодексу умовою для такого знищення була необхідність поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування лише їх власником, то тепер, у разі відмови власника товарів від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митному органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення, правовласник вважається таким, що уповноважений власником товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування.

    Також окремо визначені особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (стаття 4011 Кодексу).

    До внесення змін до нормативно-правових актів керівникам митниць забезпечити виконання вимог Закону в частині, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

В. о. Голови

Д. Гутенко