Напрацювання Європейської комісії з питань митного законодавства та УЄО

Витяг з напрацювань Європейської Комісії з питань митної справи щодо знань та навичок, якими мають володіти митні представники

Європейська Комісія з питань митної справи виділила наступні знання та навички, якими мають володіти митні представники для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Даний документ надсилався усім активним членам CONFIADз метою ознайомлення.

  1. Митне представництво

Митне представництво охоплює правила призначення особи на вчинення діяльності від імені іншої людини у її взаємодії з митними органами та завдання, що мають бути вирішені митним представником.

Митний представник має володіти наступними знаннями та навичками:

  • Розуміти значення прямого та непрямого представництва, приймаючи на себе відповідальність, що передбачена кожним типом представництва
  • Отримати необхідні повноваження від особи, в інтересах якої він діє
  • Розуміти тарифи та процедурні аспекти для відповідного заповнення декларації для здійснення оформлення товару відповідно до певної митної процедури
  • Вміти організовувати роботу з оформлення імпортованих та експортованих товарів відповідно до певної митної процедури, подавати декларації та надавати будь-які твердження заявника, передбачені митним законодавством
  • Вивчати та відслідковувати зміни в митному та тарифному законодавстві, надаючи інструкції клієнтам стосовно дій, які мають бути вчинені, відповідно до законодавства.

Знання та навички:

  • Знає законодавчі положення, що стосуються митного представництва
  • Знає правила (стандарти) ПереглянутоїКіотськоїконвенції (Revised Kyoto Convention) – Параграф 8 «Про взаємодію між митними органами та третіми особами»
  • Знає положення Митного кодексу ЄС, а також виконавчі положення, що стосуються митного представництва.
  • Знає визначені законодавчі положення національного рівня щодо митного представництва
  • Вміє застосовувати правила митної процедури декларування та класифікацію товарів згідно з Товарною номенклатурою ЗЕД (HS) та Комбінованою номенклатурою.
  • Вміє використовувати електронні засоби передачі всіх даних або іншої необхідної інформації митним органам
  1. Уповноважений економічний оператор

Митний представник має володіти наступними знаннями та навичками:

  • Розуміти основні положення статусу УЕО
  • Знати критерії, яким необхідно відповідати для отримання статусу УЕО
  • Знати переваги статусу УЕО
  • Мати ґрунтовні знання щодо подання заяви на отримання статусу УЕО та процесу його отримання
  • Знати про управління уповноваженнями
  • Вміти визначати необхідність та переваги сертифікату УЕО та допомагати іншим особам в подачі заяви на отримання такого сертифікату.
  1. Тарифи та класифікація

Митний тариф та митна класифікація є серцем митної декларації. Будь-який митний представник має вміти класифікувати товари відповідно до Товарної номенклатури ЗЕД (HS) та Комбінованої номенклатури. Митний представник має розуміти та вміти використовувати інформацію Єдиного тарифу європейської спільноти (TARIC).

Митний представник має володіти наступними знаннями та навичками:

  • Розуміти три головні елементи, що визначають митний борг (митна вартість, походження, митний тариф)
  • Мати знання Загального митного тарифу (CCT) та ставки мита по групам товарів
  • Мати можливість точно класифікувати товари, використовуючи тарифну класифікацію та знання Товарної номенклатури ЗЕД (HS) та Комбінованої номенклатури
  • Вміти використовувати та зводити інформацію Єдиного тарифу європейської спільноти (TARIC)
  • Вміти розпізнавати та класифікувати товари та використовувати відповідні дані для здійснення класифікації
  • Застосовувати загальні правила тлумачення до класифікації товарів
  • Вміти звернутися за порадою до митних органів, у випадку складнощів
  • Мати глибинні знання митного тарифу та всієї відповідної документації, такої як Товарна номенклатура ЗЕД (HS), Єдиного тариф європейської спільноти (TARIC) та загальних правил, що стосуються тлумачення товарної класифікації.
  • Розуміти концепцію походження та знати базові правила, що застосовуються в різноманітних торговельних договорах, підписаних ЄС.
  • Розуміти та вміти підрахувати вартість для митних органів та зв’язувати всі необхідні елементи для визначення основи підрахунку ПДВ відповідно до чинного законодавства окремих країн-членів.
  • Володіти гарними знаннями щодо процедури «Взаємопов’язаної тарифної інформації» (BTI)
  1. Транзитна процедура

Процес транзиту покриває всі види транзиту:

Зовнішній транзит спільноти (T1), внутрішня транзитна процедура спільноти (Т2), транзит за книжкою МДП, транзит уповноваженого вантажовідправника, загальний транзит, конвенція АТА, rhine manifest, NATO movements post (повідомлення руху НАТО).

Митний представник повинен мати наступні знання та навички:

  • Визнавати відповідне представлення транзитної процедури та відслідковувати її
  • Заповнювати та реєструвати транзитну декларацію у компетентному митному офісі
  • Заповнювати формальні документи також у випадках виняткових обставин, таких як аварії або перенос товарів на інший транспортний засіб
  • Впевнюватись, що вимоги законодавства виконані для отримання та підтримання відповідного твердження.

Наприклад, наступні твердження є відповідними для транзитної процедури:

  • Уповноважений вантажовідправник
  • Уповноважений вантажовідправник для підтвердження статусу Союзу
  • Уповноважений вантажоодержувач
  • Уповноважений вантажоодержувач МДП (Authorized Consignee TIR)
  • Спрощена транзитна декларація
  • Особливі відмітки
  • Регулярні послуги перевезення
  • Багаторазова гарантія
  • Документ відмови в гарантії
  • Виконання етапів транзитної процедури (стандарти/спрощення)
  • Збирання відповідних даних для створення та надання декларації шляхом використання відповідної електронної системи NCTS
  • Впевнюватись у прийняті транзитної декларації митними органами та/або іншими сторонами. Роз’яснювати та приймати рішення щодо повідомлень, отриманих від митних управлінь (таких як підтвердження або відмова).
  • Підраховувати митний борг та інші витрати і надавати відповідну гарантію.
  • Впевнюватись у вчасному закритті транзитної процедури
  • Контролювати процедуру транзиту з митною службою в пунктах транзиту та призначення (повідомлення стосовно прибуття, коментарі (зауваження) під час розвантаження, інформація у випадках неприбуття тощо). Відстеження на вчинення відповідних дій у випадках незакриття транзитних декларацій (надати відповідні підтвердження відповідним митним органам).
  • Знати та використовувати відповідні резервні процедури у випадку відсутності можливості роботи системи.