Проект Закону України: Про внесення змін до Митного кодексу України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Митного кодексу України

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38 - 39, ст. 288) такі зміни:

1. Викласти пункт 5 статті 41 Митного кодексу України в такій редакції:

«5) проведення документальних перевірок;».

2. Викласти статтю 60 Митного кодексу України в такій редакції:

«Стаття 60. Документальні перевірки стану дотримання підприємствами законодавства України з питань митної справи

Документальна перевірка – це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення виїзних та невиїзних документальних перевірок щодо дотримання законодавства України з питань митної справи з таких питань:

правильності визначення бази оподаткування, достовірності й повноти нарахування та своєчасності сплати мит та податків;

обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від обкладення митами та податками;

правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленому митному режиму та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

законності переміщення товарів через митний кордон України, в тому числі ввезення товарів на територію, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони або їх вивезення з території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони;

інших питань віднесених до компетенції митної служби України».

3. Доповнити статтю 45 Митного кодексу України частиною другою наступного змісту:

Підприємства які здійснюють операції із товарами і транспортними засобами, після їх випуску у вільний обіг, зобов’язані надавати митним органами документи та відомості передбачені частиною першою статті 603 цього Кодексу, з метою здійснення ними митного контролю.

4. Доповнити Митний кодекс України статтями 601-607 такого змісту:

«Стаття 601. Права та обов’язки посадових осіб митних органів та підприємств під час проведення виїзних документальних перевірок

1. Посадовим особам митних органів під час проведення виїзної документальної перевірки для з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою, надається право:

1.1. запрошувати керівника підприємства або вповноважених ним представників для перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються на підприємство не пізніше ніж за десять календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується керівник підприємства або вповноважений ним представник;

1.2. здійснювати перевірку фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, калькуляцій, інших документів, а також інформації, яка перебуває в розпорядженні підприємства, що перевіряється, в тому числі в електронному вигляді;

1.3. одержувати на письмову вимогу безоплатно від керівників підприємства, що перевіряється, або вповноважених ними працівників довідки, належним чином завірені копії документів про фінансово-господарську діяльність цього підприємства та іншу інформацію, пов'язану з визначенням бази оподаткування, нарахуванням і сплатою мит та податків, пояснення й відомості в письмовій формі;

1.4. обстежувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємства, що перевіряється, з відображенням результатів обстеження у відповідному акті;

1.5. здійснювати контрольні обміри обсягів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, проведення в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, контрольних запусків у виробництво сировини й матеріалів, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися підприємством, що перевіряється, у виробництві готової продукції, виготовленої із сировини й матеріалів, поміщених у відповідний митний режим, або призначати проведення зазначених вище дій уповноваженими експертами;

1.6. вилучати на підприємстві оригінали первинних документів, які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи, у порядку, встановленому законами України;

1.7. користуватися у службових справах засобами зв’язку, які належать суб’єктам господарювання, з дозволу представників підприємств;

1.8. використовувати (з попередженням про це представника підприємства) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, технічні засоби фото-, відео- та аудіофіксації з метою достовірного та об’єктивного відображення обставин, що мають значення при проведенні перевірки.

1.9. проводити зустрічні перевірки на підприємствах;

1.10. вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що перевіряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів;

1.11. вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщенні у відповідний митний режим, і розрахунків, бути присутніми при проведенні, а в разі відмови в проведенні таких інвентаризацій – звертатися до суду в установленому законодавством порядку із вимогою зобов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення таких інвентаризацій.

Не пізніше наступного робочого дня після відмови підприємства від проведення інвентаризації митний орган звертається до суду за місцезнаходженням такого митного органу із заявою про спонукання підприємства щодо виконання законних вимог посадових осіб митного органу.

1.12. опечатувати архіви, складські та торговельні приміщення, якщо це необхідно для з’ясування питань перевірки. Порядок опечатування архівів, складських та торговельних приміщень установлюється Кабінетом Міністрів України;

1.13. звертатися до суду стосовно прийняття рішення щодо призупинення видаткових операцій підприємства на рахунках такого підприємства у банках та інших фінансових установах ( крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав:

відмови підприємства від проведення перевірки;

недопущення посадових осіб митних органів до обстеження виробничих, складських, торговельних та інші приміщень підприємства;

ненадання або надання у неповному обсязі документів під час проведення перевірки;

ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи;

невиконання законних вимог митних органів час проведення виїзних перевірок.

Для прийняття рішення про призупинення видаткових операцій підприємств на рахунках у банках та інших фінансових установах митний орган звертається до суду за місцезнаходженням такого митного органу.

1.14. інші права, передбачені цим Кодексом та законами України.

2. Посадові особи митних органів під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства зобов'язані:

2.1. проводити перевірку відповідно до її програми, що затверджується в порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;

2.2. додержуватися принципів законності, об’єктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів;

2.3. видавати керівникам підприємства примірник акта, що складається за результатами перевірки;

2.4. приймати від посадових осіб підприємства заяви, зауваження та письмові пояснення і долучати їх до матеріалів перевірки.

Повноваження посадових осіб митних органів під час проведення документальних перевірок підприємств здійснюються виключно в обсязі, необхідному для з’ясування питань перевірки.

3. Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право:

3.1. подавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки;

3.2. вимагати у посадових осіб митного органу після закінчення перевірки примірник акта, що складається за результатами перевірки;

3.3. подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки в разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами і вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами митних органів по суті та долучення їх до акта, що складається за результатами перевірки;

3.4. оскаржувати в установленому законодавством порядку дії посадових осіб митних органів.

Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають також інші права, передбачені законодавством.

4. Посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов’язані:

4.1. забезпечити в разі необхідності посадових осіб митного органу робочим місцем на підприємстві, комп’ютерною та іншою обчислювальною технікою;

4.2. виконувати законні вимоги посадових осіб митного органу, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації в електронному вигляді, проведення інвентаризацій, обстежень та інших прав посадових осіб митних органів, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України;

4.3. у термін, установлений посадовими особами митного органу, поновлювати в разі відсутності бухгалтерський облік на підприємстві в обсязі, установленому законодавством;

4.4. не проводити дій, які перешкоджають здійсненню посадовими особами митного органу повноважень, передбачених цим Кодексом.

Стаття 602. Підстави та порядок проведення виїзних документальних перевірок

Плановою виїзною документальною перевіркою вважається перевірка підприємства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків та зборів, а також дотримання законодавства України з питань митної справи, здійснення контролю за яким покладено на митні органи, яка передбачена в плані роботи митного органу й проводиться за місцезнаходженням цього підприємства.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи аналізу та управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних документальних перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У разі планування митними та іншими контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на проведення планової виїзної документальної перевірки підприємства надається лише в тому разі, якщо цьому підприємству не пізніше ніж за десять днів до початку її проведення митним органом надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою вважається перевірка підприємства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків та зборів, а також дотримання законодавства України з питань митної справи, здійснення контролю за яким покладено на митні органи, яка не передбачена в плані роботи митного органу й проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) наявності рішення або доручення Президента України, Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України;

2) виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із підприємством, що перевіряється, якщо останнє не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати отримання запиту;

3) виявлення в ході перевірки висновків митного органу, викладених в акті документальної перевірки підприємства, яка була проведена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в порядку контролю за правильністю таких висновків, невідповідності їх вимогам законів, що призвело до ненадходження мит та податків до бюджетів. Проведення такої позапланової виїзної перевірки може ініціюватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи тільки якщо стосовно посадових осіб митного органу, які проводили планову або позапланову виїзну документальну перевірку цього підприємства, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. При цьому спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;

4) виявлення фактів або наявність інформації, які свідчать про можливе порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи.

5) системою аналізу та управління ризиками рекомендовано проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства.

Тривалість планової і позапланової виїзних документальних перевірок підприємств щодо дотримання законодавства України з питань митної справи не може перевищувати 60 робочих днів. У зазначений строк не включається період часу між врученням посадовій особі підприємства, що перевіряється, письмової вимоги про надання документів та відомостей та наданням вказаних документів та відомостей.

У разі необхідності строки проведення планових, позапланових виїзних документальних перевірок можуть бути продовжені.

Порядок продовження строків проведення планової та позапланової виїзних документальних перевірок і критерії, за якими здійснюється таке продовження, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Планова та позапланова виїзні документальні перевірки проводяться на підставі наказу відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Обмеження в строках, підставах та обставинах проведення документальних перевірок підприємств, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться або на прохання самого підприємства, або за наявності фактів, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, або в разі проведення перевірки відповідно до кримінально-процесуального законодавства, порушення кримінальної справи чи складення протоколу про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.

Призупинення планової та позапланової виїзної документальної перевірки підприємства перериває перебіг строку проведення перевірки.

Рішення про призупинення та поновлення планової та позапланової виїзної документальної перевірки підприємства приймає керівник митного органу за письмовим поданням посадової особи, що проводить перевірку, або за обґрунтованим зверненням підприємства, діяльність якого перевіряється.

У разі призупинення перевірки митний орган надсилає (вручає) підприємству та органу, який ініціював проведення перевірки, письмове повідомлення про дату призупинення перевірки.

Поновлення проведення перевірки можливе одразу після повідомлення про це підприємства.

Порядок призупинення планових та позапланових виїзних документальних перевірок підприємств визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Результати виїзної документальної перевірки підприємства оформлюються актом та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкових зобов’язань цього підприємства з мит та податків і для застосування заходів, передбачених законами України. Порядок оформлення митними органами результатів виїзних документальних перевірок підприємств визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У разі виявлення митним органом під час виїзної документальної перевірки підприємства ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають заходів, передбачених законодавством.

Стаття 603. Здійснення митними органами під час проведення виїзної документальної перевірки підприємства дій, спрямованих на з’ясування законності переміщення товарів через митний кордон України

Посадові особи митного органу під час проведення планової та позапланової виїзної документальної перевірки підприємства здійснюють перевірку:

наявності на товарах та/або їх упаковці спеціальних марок (маркування), ідентифікаційних знаків та інших засобів позначень товарів, що використовуються згідно з вимогами законодавства, для підтвердження дотримання вимог законодавства з питань митної справи при ввезенні товарів на митну територію України та їх належного митного оформлення;

наявності в фінансово-господарських документах підприємства, що перевіряється, інформації, яка свідчить про митне оформлення товарів, якщо відповідно до вимог законодавства наявність такої інформації в зазначених документах є обов’язковою при обігу товарів на митній території України;

наявності дозвільних документів щодо товарів, якщо їх наявність передбачена вимогами законодавства та є однією з умов завершення митного оформлення товарів при їх ввезенні на митну територію України.

Відсутність на товарах та/або їх упаковці спеціальних марок (маркування), ідентифікаційних знаків, інших засобів позначень товарів або відсутність у фінансово-господарських документах підприємства, що перевіряється, інформації, яка свідчить про митне оформлення товарів, або недостовірність такої інформації, а також ненадання відповідних документів посадовій особі митного органу під час проведення планової та позапланової виїзної документальної перевірки підприємства або відсутність дозвільних документів щодо товарів уважається підтвердженням факту порушення вимог законодавства, в тому числі переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, недекларування товарів тощо, якщо підприємство, що перевіряється, в 20-денний строк не доведе протилежне.

У разі наявності фактів, викладених в частині другій цієї статті, посадові особи митного органу, які проводять перевірку, за рішенням керівника цього органу здійснюють тимчасове затримання товарів.

Про тимчасове затримання товарів складається протокол, до якого додається детальний опис товарів, що затримуються, з зазначенням їх найменування, кількості, характеристик, індивідуальних ознак тощо.

Протокол та опис підписуються посадовою особою митного органу, яка здійснює перевірку, особою, у якої виявлено товари, що затримуються, або її представником, а також понятими, які залучаються в порядку, визначеному цим Кодексом.

Копія протоколу з описом вручається особі, у якої виявлено товари, що затримуються, або її представнику.

В разі відмови особи, у якої виявлено товари, що затримуються, або її представника від підписання протоколу та опису або від отримання їх копій у протоколі робиться відповідний запис.

Форма рішення керівника митного органу про тимчасове затримання товарів, протоколу тимчасового затримання та опису визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово затримані товари в установленому порядку поміщаються на склад митного органу, де зберігаються протягом часу, необхідного для повного з’ясування обставин їх увезення на митну територію України.

У разі подання особою, у якої виявлено тимчасово затримані товари, або її представником до митного органу протягом 20 днів від дня тимчасового затримання товарів аргументованих документальних доказів законності ввезення таких товарів на митну територію України, зазначені товари повертаються їх власнику в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Плата за зберігання таких товарів на складі митного органу не справляється.

У разі виявлення обставин, викладених у частині другій цієї статті, тимчасове затримання товарів може не проводитись у разі надання особою, у якої виявлено такі товари, відповідних гарантій сплати мит, податків, а також штрафів та пені, розмір яких визначається згідно з цим Кодексом та іншими законами України, за винятком випадків, коли згідно з законодавством зазначені товари є забороненими до ввезення на митну територію України або законодавством по відношенню до цих товарів установлено кількісні обмеження щодо імпорту їх на митну територію України.

Порядок та форма надання гарантій, передбачених частиною шостою цієї статті, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У разі ненадання митному органу протягом 20 робочих днів аргументованих документальних доказів законності ввезення товарів на митну територію України сума гарантій з урахуванням штрафів та пені без оформлення вантажної митної декларації перераховуються митним органом до державного бюджету, а у разі відсутності таких доказів уживаються заходи, передбачені цим Кодексом.

Для розрахунку сум штрафів та пені при визначенні суми гарантії кількість податкових періодів, установлених законодавством для відповідних видів податків, обраховується, виходячи з дати оприбуткування товарів по бухгалтерському обліку підприємства до моменту надання гарантій, передбачених цією статтею.

У разі встановлення під час проведення виїзної документальної перевірки підприємства обставин, зазначених у частині другій цієї статті, у тому числі за відсутності товарів унаслідок їх реалізації, знищення, передачі на відповідальне зберігання тощо, митний орган розглядає дані товари як такі, що перебувають під митним контролем, та самостійно визначає податкове зобов’язання підприємства з мит та податків без складання митної декларації. Порядок визначення митними органами податкових зобов’язань у таких випадках визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 604. Проведення зустрічних перевірок

Посадові особи митних органів під час проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок підприємств з метою з’ясування питань перевірки мають право проводити зустрічні перевірки.

Зустрічна перевірка – це метод підтвердження або спростування фінансово-господарських операцій підприємства, що перевіряється, та інформації, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості, шляхом проведення документальної перевірки на іншому підприємстві на предмет визначення виду та обсягу операцій й розрахунків, що здійснювалися, для з’ясування їх реальності та достовірності.

Зустрічна перевірка проводиться, якщо підприємство не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати його отримання. Результати зустрічної перевірки можуть бути використані виключно для підтвердження або спростування фінансово-господарських операцій підприємства, що перевіряється, та інформації, що міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також у доданих до неї комерційних супровідних та інших документах.

Порядок проведення митними органами зустрічних перевірок на підприємствах визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 605. Умови допуску посадових осіб митних органів до проведення планових, позапланових виїзних документальних перевірок та зустрічних перевірок

Посадові особи митного органу мають право приступити до проведення планової, позапланової виїзної документальної перевірки підприємства, а також зустрічної перевірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення відповідному підприємству посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва митного органу, мета проведення перевірки, вид (планова або позапланова) та підстави її проведення, дата початку перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб митного органу, які проводитимуть перевірку. Посвідчення на право проведення перевірки є дійсним за умови наявності підпису керівника митного органу, скріпленого печаткою митного органу.

Непред’явлення підприємству посвідчення на право проведення перевірки або його подання з порушенням вимог, установлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб митного органу до проведення перевірки.

Відмова підприємства від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цієї статті, не дозволяється.

При пред’явленні посвідчення на право проведення перевірки керівнику підприємства або вповноваженим ним представникам такі особи розписуються у посвідченні із зазначенням свого прізвища, ім’я, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови керівника підприємства або вповноважених ним представників розписатися в посвідченні на право проведення перевірки, посадовими особами митного органу складається акт за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи. Акт про відмову від підпису у посвідченні на право проведення перевірки є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови керівника підприємства або вповноважених ним представників у допуску посадових осіб митного органу до проведення перевірки складається акт за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи. Акт про відмову від допуску до проведення перевірки є підставою для звернення до суду щодо зупинення операцій на рахунках у банках та інших фінансових установах, в установленому цим Кодексом порядку, та вжиття інших заходів, передбачених законодавством.

Проведення митними органами перевірок не повинно порушувати нормального режиму роботи підприємств.

Відшкодування шкоди, заподіяної посадовими особами митного органу підприємству під час проведення перевірки, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Стаття 606. Невиїзні документальні перевірки

1. Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні митного органу на підставі поданих митних декларацій, товаросупровідних документів, звітів, бухгалтерської, фінансової звітності, документів, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі, в тому числі на вимогу митного органу, а також отриманих в установленому законодавством порядку митним органом документів, у тому числі за результатами перевірок інших підприємств.

2. Посадовим особам митних органів під час проведення невиїзної документальної перевірки для з’ясування питань, пов’язаних з перевіркою, надається право:

2.1. запрошувати керівника підприємства або вповноважених ним представників для перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються на підприємство не пізніше ніж за десять календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується керівник підприємства або вповноважений ним представник;

2.2. одержувати на письмову вимогу безоплатно від керівників підприємства, що перевіряється, або вповноважених ними працівників довідки, належним чином завірені копії документів про фінансово-господарську діяльність цього підприємства та іншу інформацію, пов'язану з визначенням бази оподаткування, нарахуванням і сплатою мит та податків, пояснення й відомості в письмовій формі;

2.3. проводити зустрічні перевірки на підприємствах;

2.4. вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємства, що перевіряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів;

2.5. звертатися до суду стосовно прийняття рішення щодо призупинення видаткових операцій підприємства на рахунках такого підприємства у банках та інших фінансових установах (крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав:

ненадання або надання у неповному обсязі документів під час проведення перевірки;

ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи;

невиконання законних вимог митних органів час проведення невиїзних перевірок.

Для прийняття рішення про призупинення видаткових операцій підприємств на рахунках у банках та інших фінансових установах митний орган звертається до суду за місцезнаходженням такого митного органу.

2.6. інші права, передбачені цим Кодексом та законами України.

3. Посадові особи митних органів під час проведення невиїзної документальної перевірки зобов'язані:

3.1. додержуватися принципів законності, об’єктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів;

3.2. видавати керівникам підприємства примірник акта, що складається за результатами перевірки;

3.3.приймати від посадових осіб підприємства заяви, зауваження та письмові пояснення і долучати їх до матеріалів перевірки.

Повноваження посадових осіб митних органів під час проведення невиїзної перевірки здійснюються виключно в обсязі, необхідному для з’ясування питань перевірки.

4. Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право:

4.1. подавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки;

4.2. вимагати у посадових осіб митного органу після закінчення перевірки примірник акта, що складається за результатами перевірки;

4.3. подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки в разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами і вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами митних органів по суті та долучення їх до акта, що складається за результатами перевірки;

4.4. оскаржувати в установленому законодавством порядку дії посадових осіб митних органів.

Посадові особи підприємства, що перевіряється, мають також інші права, передбачені законодавством.

5. Посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов’язані:

5.1. виконувати законні вимоги посадових осіб митного органу, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації в електронному вигляді та інших прав посадових осіб митних органів, передбачених цим Кодексом та законами України;

5.2. не проводити дій, які перешкоджають здійсненню посадовими особами митного органу повноважень, передбачених цим Кодексом та законами України.

6. Результати невиїзної документальної перевірки підприємства оформлюються актом та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкових зобов’язань цього підприємства з мит та податків і для застосування заходів, передбачених законами України. Порядок проведення невиїзних документальних перевірок, оформлення та реалізації їх матеріалів встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 607. Обов’язок щодо зберігання документів

Підприємства зобов’язані зберігати митні декларації, ліцензії, дозволи, сертифікати, експертні висновки, специфікації, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, необхідні для проведення документальної перевірки цих підприємств щодо дотримання законодавства з питань митної справи, протягом строків, установлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства».

5. Викласти статтю 342 Митного кодексу України в такій редакції:

«Стаття 342. Невиконання вимог посадової особи митного органу

Невиконання вимог посадової особи митного органу, пов’язаних зі здійсненням нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил – тягне за собою накладення штрафу у розмірі до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, а так само невиконання вимог посадової особи митного органу, пов’язані з проведенням документальної перевірки підприємства щодо дотримання законодавства з питань митної справи, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

6. Доповнити статтю 330 пунктом 3301 такого змісту:

«Стаття 3301. Порушення строків зберігання документів

Передчасне, до закінчення строків зберігання, установлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, знищення митних декларацій, ліцензій, дозволів, сертифікатів, експертних висновків, специфікацій, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальної перевірки підприємства щодо дотримання законодавства з питань митної справи, а так само втрата чи неправомірна передача іншим особам таких документів до закінчення зазначених строків – тягне за собою накладення штрафу в розмірі до ста відсотків митної вартості товарів, яких стосуються знищені, втрачені або неправомірно передані документи».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України В.Ф. ЯНУКОВИЧ

м. Київ

Джерело: Державна митна служба України