РАМКОВІ СТАНДАРТИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ І СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

1. Передмова
1.1. Вступна частина 
Міжнародна торгівля - це вельми важливий чинник економічного процвітання. Система світової торгівлі є уразливою у відношенні її використання для потреб терористичної діяльності, що може істотно зашкодити розвитку усієї світової торгівлі. Урядові органи - митні адміністрації, які контролюють і скеровують міжнародний рух товарів, мають виключні можливості для посилення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання та сприяння соціально-економічному розвитку своїх держав шляхом збільшення надходжень до бюджетів і спрощення процедур міжнародної торгівлі.

З урахуванням вищевикладеного, виникає необхідність у погодженій стратегії Всесвітньої митної організації (ВМО) з метою забезпечення безпеки міжнародної торгівлі, яка б не перешкоджала, а навпаки, сприяла розвитку міжнародної торгівлі. Забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання є лише  одним з кроків у напрямку зміцнення митних адміністрацій і їх підготовки протистояти викликам XXI сторіччя. Таким чином, для вдосконалення існуючих  програм та практики, члени ВМО розробили перелік заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі. Це – Рамкові Стандарти ВМО з забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі (надалі у тексті - Рамкові Стандарти ВМО або Рамкові Стандарти). Рамкові Стандарти встановлюють мінімальні принципи і стандарти, які, після їх ухвалення, мають стати мінімальним переліком заходів для членів ВМО у сфері забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі.

Очевидно, що подібна ініціатива мала бути розроблена саме Всесвітньою митною організацією (ВМО). ВМО є міжнародною міжурядовою організацією у складі 164 членів, які представлені митними адміністраціями, що, у свою чергу, забезпечують контроль 99% усієї світової торгівлі. Митні адміністрації мають виняткові, у порівнянні з іншими урядовими установами повноваження, які передбачають можливості контролю вантажів та товарів при їх ввезенні, вивезенні та транзиті.  Митні адміністрації також мають право заборонити ввезення, вивезення товарів або, навпаки, прискорити імпорт вантажів. Митні адміністрації володіють винятково важливою інформацією про імпортовані, а, подекуди, і про експортовані товари. Вони можуть, у разі наявності відповідних положень національного законодавства, вимагати подання інформації завчасно і з використанням засобів електронного зв’язку. Беручи до уваги наявність унікальних повноважень, знань та досвіду, митні адміністрації можуть і повинні відігравати центральну роль у забезпеченні безпеки та спрощенні процедур міжнародної торгівлі. При цьому, необхідно дотримуватись цілісного підходу у оптимізації заходів безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання і їх постійному поєднанні з вдосконаленням і полегшенням процедур міжнародної торгівлі. Таким чином, митні адміністрації всіляко заохочуються до розвитку співробітництва з іншими урядовими установами.

Неприйнятним і непотрібним тягарем у роботі митних адміністрацій є фізичний контроль кожного вантажу. На практиці ж подібний підхід може спричинити до призупинення розвитку міжнародної торгівлі. Тому, сучасні митні адміністрації мають використовувати автоматизовані системи управління ризиками для різних цілей. У сьогоднішній ситуації, митні адміністрації не повинні навантажувати міжнародне торговельне співтовариство різними переліками національних або регіональних вимог з метою забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі. Натомість, має бути визначений єдиний міжнародний перелік  стандартів. Інші міжнародні організації також повинні взяти це до уваги і не створювати додаткових перешкод торговельному співтовариству.

Рамкові Стандарти також враховують такі важливі елементи, як потребу у зміцненні адміністративних спроможностей митних адміністрацій та наданні їм необхідних, передбачених законодавством, повноважень. Визнаючи, що багатьом митним адміністраціям буде потрібна допомога у імплементації Рамкових Стандартів, варто, все ж, зазначити, що їх окремі елементи можуть застосовуватися і без вжиття заходів зі зміцнення адміністративних спроможностей. Рамковими Стандартами передбачена можливість надання відповідної допомоги у зміцненні адміністративних спроможностей тих митних адміністрацій, уряди яких приймають і ухвалюють цей документ.

1.2. Цілі і принципи Рамкових Стандартів
Рамкові Стандарти спрямовані на:
- запровадження стандартів, які забезпечують безпеку та спрощення міжнародного торговельного ланцюга постачання на глобальному рівні, для створення безпечного і передбачуваного характеру міжнародної торгівлі.
- забезпечення інтегрованого управління міжнародним торговельним ланцюгом постачання з використанням будь-яких видів транспорту.
 - посилення ролі, функції та спроможностей митних адміністрацій для досягнення  відповідності з викликами та можливостями XXI сторіччя.
- зміцнення співробітництва між митними адміністраціями для вдосконалення їх спроможностей у виявленні ризикованих вантажів.
- посилення співпраці між митними адміністраціями та бізнесом.
- сприяння у прискоренні переміщення товарів безпечними міжнародними торговельними ланцюгами постачання.

1.3. Чотири основні елементи Рамкових Стандартів
Рамкові Стандарти включають чотири основних елемента. По-перше, Рамкові Стандарти гармонізують інформаційні вимоги до попередніх електронних повідомлень про імпортні, експортні та транзитні вантажі. По-друге, кожна країна, що приєдналася до Рамкових Стандартів, бере на себе зобов'язання послідовно застосовувати методи управління і оцінки ризиків для протидії тероризму та іншим загрозам безпеки. По-третє, Рамкові Стандарти передбачають, що у разі обґрунтованого звернення запитуючої сторони, яке базується на методології аналізу ризиків, запитуюча сторона забезпечить здійснення контролю підозрілих контейнерів з використанням відповідного обладнання, наприклад, рентгенівських апаратів та детекторів випромінювання. По-четверте, Рамкові Стандарти визначають винагороди, які будуть надані митними адміністраціями тим операторам міжнародної торгівлі, що відповідатимуть мінімальним стандартам і вимогам забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання. 

1.4. Два піллари (базові опори) Рамкових Стандартів
Рамкові Стандарти, що включають чотири вищезгадані основні елементи, засновуються на двох взаємопов’язаних пілларах (базових опорах) – співробітництві між митними адміністраціями та партнерстві між митними адміністраціями і бізнесом. Такий підхід має багато переваг. Кожен піллар передбачає наявність переліку консолідованих стандартів для забезпечення чіткості розуміння завдань та їх швидкої імплементації на міжнародному рівні. Крім цього, Рамкові Стандарти використовують положення окремих раніше затверджених заходів і програм ВМО та країн-членів організації у сфері забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі.

1.5. Винагороди 
Рамкові Стандарти становлять собою нову, консолідовану основу, яка сприятиме розвитку міжнародної торгівлі, забезпечуватиме повнішу безпеку від проявів тероризму та посилюватиме роль митних адміністрацій у сфері досягнення економічного і суспільного добробуту. Реалізація положень Рамкових Стандартів поліпшить здатність митних адміністрацій виявляти і контролювати ризиковані вантажі, збільшить ефективність управління рухом товарних потоків, і, таким чином, прискорить процедури митного контролю і випуск товарів у вільний обіг..

1.6. Зміцнення адміністративних спроможностей
Визнається, що дієве зміцнення адміністративних спроможностей- це важливий елемент для забезпечення широкого ухвалення і виконання Рамкових Стандартів. Проте, також визнається, що виконання окремих частин Рамкових Стандартів може бути започатковане негайно. У цьому зв’язку, необхідним є вироблення стратегії зміцнення адміністративних спроможностей для забезпечення виконання положень Рамкових Стандартів. Для успішного посилення адміністративних спроможностей, необхідно створення щонайменше двох передумов – політичної волі та належного рівня протидії корупції в митних адміністраціях. Таким чином, країнам, які демонструють налаштованість до виконання положень Рамкових Стандартів та наявність відповідної політичної волі, буде надаватися допомога від ВМО, консорціуму окремих країн та інших партнерів.

1.7. Виконання
Для виконання Рамкових Стандартів необхідне не лише зміцнення адміністративних спроможностей, але й досягнення порозуміння у потребі застосування фазового підходу. Було б необґрунтовано очікувати, що кожна адміністрація буде здатна виконувати Рамкові Стандарти негайно. Поки Рамкові Стандарти вважаються мінімальним переліком стандартів, вони будуть виконуватись на різних стадіях, згідно з наявними спроможностями та встановленими законодавчими повноваженнями кожної з митних адміністрацій. Секретаріат ВМО разом з Стратегічною Групою ВМО Високого рівня розробить План виконання Рамкових Стандартів.

Ці Рамкові Стандарти структуровано наступним чином:
Опис винагород і переваг у разі ухваленні і виконання Рамкових Стандартів;
Піллари, що визначають заходи співробітництва між митними адміністраціями та напрямки партнерства митних адміністрацій з бізнесом; 
Додатки, що містять детальні описи механізмів реалізації.

Рамкові Стандарти будуть доопрацьовуватись у відповідності з встановленим порядком. 

2. Винагороди і переваги
Ухвалення Рамкових Стандартів принесе користь державам/урядам, митним адміністраціям та діловим колам.

2.1. Держави/Уряди
Однією із основних завдань Рамкових Стандартів є забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі. Реалізація цього завдання дозволить міжнародній торгівлі сприяти економічному зростанню і розвитку. Окрім цього, виконання положень Рамкових Стандартів допоможе убезпечити торгівлю від загроз міжнародного тероризму і, в той же час, надасть можливість митним адміністраціям  сприяти розвитку законної міжнародної торгівлі, вдосконалити і модернізувати  митні процедури. Це, у свою чергу, сприятиме вдосконаленню наповнення бюджетів держав – членів ВМО, належній імплементації національного законодавства і правил. Таким чином, реалізація Рамкових Стандартів дозволить посилити економічний і суспільний захист, сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій.

Рамкові Стандарти заохочують до укладення угод про співробітництво між митними адміністраціями і іншими урядовими організаціями. Це допоможе урядам забезпечити інтегрований менеджмент і контроль за кордонами. За допомогою запровадження необхідних заходів на національному рівні, Рамкові Стандарти нададуть можливість урядам розширити повноваження і обов'язки митних адміністрацій у цій сфері.

2.2. Митні адміністрації
Одна з головних цілей Рамкових Стандартів – створення мережі домовленостей та угод між митними адміністраціями для прискорення цільного руху товарів у безпечному міжнародному ланцюзі постачання. Такі мережі домовленостей та угод, серед іншого, забезпечать здійснення обмінів своєчасною і точною інформацією, яка дозволить митним адміністраціям вдосконалити на практичній основі застосування методу аналізу та оцінки ризиків. Наявність згаданих мереж, не тільки поліпшить здатність митних адміністрацій у визначенні ризикованих вантажів, але й надасть можливість митним адміністраціям вдосконалити здійснення контролю всього міжнародного торговельного ланцюга постачання і більш ефективно розподілити наявні у митних адміністрацій ресурси. Ці домовленості та угод зміцнять співробітництво між митними адміністраціями і дозволять здійснювати контроль на більш ранніх стадіях руху товарів у міжнародному торговельному ланцюзі постачання, наприклад, у тих випадках, коли митна адміністрація країни ввезення звертатиметься з запитом до митної адміністрації країни вивезення про проведення відповідного контролю вантажів у її інтересах. Рамкові Стандарти також передбачають взаємне визнання, за певних обставин, результатів контролю. Застосування Рамкових Стандартів дозволить митним адміністраціям отримати  ширше і цілісніше розуміння функціонування міжнародного торговельного ланцюга постачання і створить можливості для уникнення дублювання та запровадження  невмотивованих вимог при митному контролі вантажів.

Як вже було зазначено вище, Рамкові Стандарти нададуть можливість митним адміністраціям впоратися з викликами суттєвого збільшення обсягів міжнародної торгівлі шляхом реформування і модернізації їх діяльності. Рамкові Стандарти мають гнучку структуру, яка надає можливість митним адміністраціям здійснювати їх різношвидкісну реалізацію. Такий підхід дозволяє митним адміністраціям  виконувати положення Рамкових Стандартів у повній відповідності з рівнем їх власного розвитку та урахуванням існуючих умов і вимог.

2.3. Ділові кола
Рамкові Стандарти, поряд з іншим, створює умови для забезпечення безпеки міжнародної торгівлі при спрощенні та вдосконаленні її процедур. Такий підхід дозволяє продавцям та покупцям прискорити міжнародний рух товарів. Рамкові Стандарти враховують сучасні міжнародні моделі виробництва та розповсюдження товарів. Уповноважені оператори міжнародної торгівлі та перевізники отримають свої вигоди, які, наприклад, полягатимуть у прискоренні процедур митного контролю товарів на основі скорочення кількості вантажів, що підлягатимуть безпосередньому фізичному огляду. Це, у свою чергу, призведе до заощадження часу і витрат. Однією із основних цілей Рамкових Стандартів є запровадження єдиного набору міжнародних стандартів, що сприятиме гармонізації і передбачуваності вимог з боку митних адміністрацій різних країн. Наявність єдиного набору міжнародних стандартів у цій сфері дозволить діловим колам уникати виділення надмірних ресурсів для досягнення відповідності різним вимогам, які запроваджуються на національних рівнях.

3. Стандарти Всесвітньої митної організації для забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі

3.1. Піллар 1- Співробітництво між митними адміністраціями
Митні адміністрації повинні тісно співпрацювати на основі загальноприйнятих стандартів, щоб посилити безпеку і спростити процедури міжнародного торговельного ланцюга постачання під час переміщення вантажів та контейнерів у системі міжнародної торгівлі. 1 Піллар сприяє досягненню цієї мети.

Традиційно, митні адміністрації здійснюють контроль вантажів один раз, після їх надходження до пунктів пропуску та портів, які знаходяться на території їх держави. Така практика є недостатньо ефективною для виявлення та відвернення можливих терористичних загроз. Зважаючи на унікальні повноваження, знання і досвід, митні адміністрації повинні забезпечити безпеку і спростити процедури міжнародної торгівлі.

У Рамкових Стандартах вже йшлося про те до чого може призвести надходження контейнера з вибухівкою до порту призначення. А тому, повинні існувати можливості для контролю та перевірки контейнерів до їх надходження в порт призначення.

Центральний інструментом цього Піллару є використання можливостей завчасних електронних повідомлень для ідентифікації ризикованих контейнерів або інших вантажів, що становлять потенційну загрозу. Використання автоматизованих систем визначення ризику дозволить митним адміністраціям ідентифікувати вантажі, що можуть становити потенційну загрозу. Контейнери або вантажі повинні перевірятися у міжнародному торговельному ланцюзі постачання якомога раніше, в або до надходження до порту відправки.

Необхідно визначити правила автоматизованого обміну інформацією. Функціонування відповідних національних систем, таким чином, повинне базуватися на повідомленнях у гармонізованій формі і бути взаємно діючим.

З метою досягнення належного рівня ефективності та забезпечення того, що відповідні процедури не уповільнять рух міжнародної торгівлі, митні адміністрації  повинні використовувати технологію передогляду ризикованих вантажів та контейнерів. Ця технологія включає, але не обмежується, можливості використання  рентгенівських апаратів, машин гамми – випромінення та пристроїв для виявлення радіації. Застосування високотехнологічних і більш безпечних контейнерів є також життєво важливим компонентом цього Піллару.
З урахуванням положень оновленої Кіотської Конвенції (RKC),  рекомендацій ВМО щодо забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародного торговельного ланцюга постачання (ISCM), відповідних національних програм, митні адміністрації, що приєдналися до Рамкових Стандартів, стандартизуватимуть Піллар 1.

Стандарти 1 Піллару
1.Митні адміністрації повинні слідувати положенням документу ВМО щодо здійснення інтегрованих процедур митного контролю та ISCM.

2. Митні адміністрації повинні мати повноваження проводити контроль вантажів, щоб інспектувати імпортні, експортні, транзитні (в тому числі, ті, які знаходяться на бортах суден) вантажі, а також вантажі при їх перевантаженні.

3. Непроникливе устаткування контролю (NII) та обладнання для виявлення радіації повинні бути у наявності і використовуватися для проведення контролю, при першій-ліпшій можливості. Подібне устаткування необхідне для швидкої перевірки  контейнерів або вантажів, без створення перешкод для руху торгівлі.

4. Митні адміністрації повинні створити системи аналізу та управління ризиками для ідентифікації потенційно ризикових вантажів і автоматизувати цю систему. Система повинна включати механізм оцінки загроз, прийняття рішень і визначення прикладів кращої практики.

5. Високоризиковані вантажі і контейнери мають вважатися такими, якщо відсутня інформація про низький рівень ризику для терористичних загроз, якщо є відповідні дані митної розвідки, або якщо, згідно з методологією оцінки ризиків, що засновується на елементах дотримання безпеки, вантаж або контейнер ідентифікується як високоризикований.

6. Митні адміністрації повинні вимагати повного і точного подання завчасної електронної інформація щодо імпортних, експортних, транзитних (в тому числі, тих, які знаходяться на бортах суден; а також тих, що перевантажуються) вантажів і контейнерів у термін, необхідний для здійснення оцінки і аналізу рівня ризику.

7. Митні адміністрації повинні забезпечити спільне визначення вантажів і контейнерів для фізичного контролю, використання стандартизованого переліку критеріїв  для такого визначення, запровадження взаємоприйнятних механізмів   комунікації та/або інформаційного обміну; ці елементи допоможуть майбутньому становленню системи взаємного визнання результатів контролю.

8. Митні адміністрації повинні вести статистичну звітність, яка б, щонайменше, містила дані щодо кількості оглянутих вантажів/контейнерів, кількості виявлених високоризикованих вантажів/контейнерів, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII), проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII) та фізичного контролю, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів засобами фізичного контролю, а також позитивних і негативних результатів контролю. Така звітність, після її узагальнення, повинна подаватися до ВМО.

9. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до проведення доскональних перевірок портів з метою виявлення можливих проблем забезпечення безпеки в інфраструктурі порту і взяття зобов'язання щодо швидкого вирішення таких проблем. Портові інфраструктури повинні, щонайменше, відповідати стандартам Міжнародної Морської Організації (IMO) щодо безпеки портів.

10. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до запровадження і реалізації програм, спрямованих на протидію корупції, визначення і подолання  проблем, пов’язаних з доброчесністю.

11. Митні адміністрації, за вмотивованими запитами митних адміністрацій країн призначення товарів, повинні проводити перевірки вискоризикованих контейнерів з метою виявлення їх можливого використання для потреб терористичної діяльності. 

3.3. Піллар 2 – Співробітництво між митними адміністраціями та діловими колами 
Кожна митна адміністрація налагодить співпрацю з приватним сектором з метою його залучення до забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання від загроз міжнародного тероризму. Основною спрямованістю цього Піллару є створення міжнародної системи ідентифікації операторів міжнародної торгівлі, які забезпечують належний рівень гарантій безпеки у відношенні їх участі у міжнародному торговельному ланцюзі постачання. Такі оператори мають отримати відчутні вигоди від партнерства з митними адміністраціями, наприклад, у формі прискорення митного контролю та випуску у вільний обіг їх вантажів.

Нижчевикладене положення Рекомендацій Групи ВМО Високого рівня щодо співробітництва між митними адміністраціями та приватним бізнесом з метою забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі, засвідчує потребу у розвитку такої співпраці і додає ще один важливий елемент до переліку заходів захисту міжнародної торгівлі: "З урахуванням того, що митні адміністрації можуть покладатися на своїх партнерів з ділових кіл у питаннях оцінки і протидії загрозам їх торговельним ланцюгам, рівень ризиків для митних адміністрацій зменшується. Таким чином, компанії, які демонструють готовність посилити безпеку торговельного ланцюга постачання, мають винагороджуватися. Мінімізація ризиків у такий спосіб допомагає митним адміністраціям у виконанні їх функцій з забезпечення безпеки і спрощення процедур законної міжнародної торгівлі."

Подібні підходи сприяють посиленню безпеки вантажів і контейнерів у торговельному ланцюзі постачання шляхом залучення приватного сектора і запровадження вищих вимог до безпеки в пункті відправлення, тобто в місці  заповнення контейнера у зарубіжному доці виробника і в процесі переміщення  контейнера на різних стадіях торговельного ланцюга постачання.

Ці Рамкові Стандарти визначають критерії, згідно з якими оператори міжнародної торгівлі можуть отримати уповноважений (авторизований) статус партнера митних адміністрацій у забезпеченні безпеки. Такі критерії включають, наприклад, наявність  можливостей для оцінки загроз усередині компанії, внутрішнього плану безпеки, пристосованого для оцінки загроз, внутрішнього плану комунікації та зв’язку, процедурних заходів запобігання включення незадекларованих або випадкових товарів до міжнародного торговельного ланцюга постачання, забезпечення фізичної безпеки будівель і приміщень, що використовуються для завантаження або складування, забезпечення безпеки контейнерів і інших транспортних засобів, перевірок персоналу, захисту інформаційних систем.

Методи оцінки для надання статусу уповноваженого (авторизованого) оператора міжнародної торгівлі можуть включати такі фактори: обсяги імпортних поставок, аномалії безпеки, наявність стратегічних загроз, викликаних розміщенням у певних географічних регіонах, та інші дані, пов'язані з ризиком. Рішення щодо того, на яких з факторів буде зроблено особливий наголос, неминуче залежатимуть від обставин та ситуації.

Досягнення домовленостей щодо мінімальних вигод, які можуть бути надані діловим колам у разі отримання статусу уповноваженого (авторизованого) оператора міжнародної торгівлі, має вельми важливе значення. Такі вигоди можуть передбачати прискорення оформлення митними адміністраціями вантажів низького рівня ризику, посилення безпеки, оптимізацію використання операторами ресурсів для забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання шляхом підвищення ефективності заходів безпеки, поліпшення репутації, досягнення кращого розуміння вимог митних адміністрацій, вдосконалення обміну інформацією між митними адміністраціями та уповноваженими операторами.

Багато компаній, які функціонують у рамках міжнародного торговельного ланцюга постачання, вже мають відповідні внутрішні програми забезпечення безпеки, які сприяють вирішенню питань, що становлять інтерес для митних адміністрацій. Системи співробітництва між митними адміністраціями та діловими колами у рамках 2 Піллару мають ґрунтуватися на якісній акредитації операторів міжнародної торгівлі, використанні інформаційних технологій для спрощення процедур прикордонної торгівлі та наданні спеціальних винагород імпортерам, експортерам, брокерам, експедиторам, перевізникам та іншим постачальникам послуг, які відповідають вимогам акредитації.

Засновуючись на положеннях значної кількості інноваційних програм, митні адміністрації та представники міжнародної торгівлі, що приєдналася до Рамкових Стандартів ВМО, стандартизуватимуть виконання 2 Піллару.

Стандарти 2 Піллару
1. Оператори міжнародної торгівлі, задіяні у міжнародному торговельному ланцюзі постачання, мають провести самооцінку відповідності вимогам митних адміністрацій з питань безпеки для забезпечення того, щоб їх внутрішня політика і процедури гарантували належний рівень захисту їх вантажів та контейнерів при переміщенні від пункту відправки до пункту призначення.

2. Представники ділових кіл впровадять у практику своєї роботи вимоги безпеки, визначені митними адміністраціями.

3. Митні адміністрації розроблять належну процедуру оцінки або акредитації, що стимулюватиме операторів міжнародної торгівлі до виконання вимог безпеки, зокрема, шляхом зменшення обсягів фізичних оглядів низькоризикованих вантажів та прискорення митного контролю.

4. Оператори міжнародної торгівлі використовуватимуть більш високотехнологічні, безпечніші контейнери.

5. Митні адміністрації регулярно оновлюватимуть торговельні програми для ділових кіл, з метою підвищення рівня мінімальних стандартів безпеки та висвітлення кращих зразків забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

6. Митні адміністрації активно співпрацюватимуть з діловими колами для зміцнення безпеки та спрощення процедур міжнародного торговельного ланцюга постачання на своїй митній території. 

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦИФІКАЦІЙ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ МИТНИМИ АДМІНІСТРАЦІЯМИ (ПІЛЛАР 1)

1.Митні адміністрації повинні слідувати положенням документу ВМО щодо здійснення інтегрованих процедур митного контролю та ISCM.

Сфера застосування

    1. Виконання цього положення передбачає наявність у митних адміністрацій правових повноважень, які б дозволяли вимагати завчасного подання експортерами та/або перевізниками експортних вантажних декларацій (маніфестів) для здійснення оцінки та аналізу ризиків. Окрім цього, митні адміністрації повинні мати змогу співробітничати між собою у питаннях оцінки ризику та здійснення митного контролю.

Митний контроль

    1. Загальний Додаток 6.1. до оновленої Кіотської Конвенції визначає, що всі товари, включаючи транспортні засоби, які ввозяться або вивозяться з митної території, підлягають митному контролю. У відповідності з цілями Стандарту 1, безпека вантажу повинна забезпечуватися з моменту відправки до надходження до місця призначення.

Оцінка та аналіз ризиків

    1. Митний контроль та оцінка ризиків для безпеки при інтегрованому митному контролі, передбачає уникнення дублювання. Таким чином, для взаємного визнання результатів контролю, необхідно погодити спільні стандарти проведення такого контролю та індикатори ризикованості вантажів, забезпечити постійний обмін даними між митними адміністраціями.

Контроль при відправленні

    1. Митниця відправлення повинна вжити заходів з метою ідентифікації вантажів для уникнення неавторизованого проникнення до міжнародного торговельного ланцюга постачання. Митні адміністрації повинні погодити питання про використання системи електронних повідомлень для постійного обміну інформацією, а також для передачі даних щодо результатів контролю та надходження вантажів, особливо, високризикованих.  Митні адміністрації повинні мати повноваження для повної перевірки високризикованих вантажів при їх відправці.

Накладення митних забезпечень та печаток

    1. Митні адміністрації повинні забезпечити належне виконання Рекомендацій ВМО до Глави 6 Загального Додатку до оновленої Кіотської Конвенції стосовно безпеки митних забезпечень та печаток.

Використання єдиного реєстраційного номера вантажу (UCR)

    1. Сторона, що ініціює укладення міжнародної торговельної угоди (покупець, імпортер, їх агент) має забезпечити використання єдиного реєстраційного номера вантажу, згідно з Рекомендацією ВМО щодо UCR та пояснювальних записок до неї. Цей єдиний номер, при подальшому переміщенні вантажу, має використовуватися у повідомленнях всіх сторін міжнародного торговельного ланцюга постачання.

Експортна декларація

    1. Експортер або його агент має подати митниці завчасне електронне повідомлення про експорт товарів (повну, неповну експортну декларацію) до їх завантаження у транспортний засіб або контейнер. Таке повідомлення має містити інформацію, що складатиметься з 27 елементів (модель обміну даними ВМО), для подальшої оцінки та аналізу ризиків митними адміністраціями. Експортер повинен надати перевізнику підтвердження подання відповідного завчасного повідомлення митниці.

Вантажна митна декларація

    1. Перевізник або його агент має подати завчасно (до моменту відправки – для морських вантажів, до моменту ввезення – для перевезень іншими видами транспорту) у електронному вигляді вантажну митну декларацію (повну або неповну) митниці країни експорту та/або імпорту. Таке повідомлення має містити інформацію, що складатиметься з 27 елементів (модель обміну даними ВМО), для подальшої оцінки та аналізу ризиків митними адміністраціями. 

Імпортна  митна декларація

    1. Імпортер або його агент має подати завчасно до моменту прибуття транспортних засобів) у електронному вигляді імпортну митну декларацію (повну або неповну) митниці країни імпорту. Таке повідомлення має містити інформацію, що складатиметься з 27 елементів (модель обміну даними ВМО), для подальшої оцінки та аналізу ризиків митними адміністраціями. Можлива інтеграція експортної та імпортної інформації у єдину декларацію.

Постійний обмін інформацією між митними адміністраціями

    1. Митні адміністрації при інтегрованому митному контролі повинні забезпечити постійний обмін інформацією, в тому числі щодо високоризикованих вантажів, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення митних процедур. Електронна система обміну інформацією повинна передбачати можливість відправки повідомлень про завершення експортних процедур, про результати контролю, про надходження імпортних вантажів. Подібні заходи передбачені у ст.ст. 9 та 10 Йоханнесбурзької Конвенції ВМО та у ст.ст. 6 та 7 Моделі двосторонньої Угоди про співробітництво у митних справах. Національне законодавство має дозволяти митним адміністраціям обмінюватися інформацією, зібраною для власних цілей. У разі відсутності таких положень у національному законодавстві, необхідно внести до нього зміни і доповнення.

Повідомлення про випуск товарів   

    1. Митні адміністрації, у встановлений час, повинні повідомити оператора зовнішньої торгівлі, про дозвіл/заборону на завантаження, розвантаження або випуск товарів.

Часові рамки

    1.  Митні адміністрації, з урахуванням існуючих процедур, повинні визначити, в тому числі в ході консультацій з діловими колами та іншими митними адміністраціями, часові рамки для подання операторами міжнародної торгівлі завчасних електронних повідомлень (експортних, імпортних, з розподілом за видами транспорту). Митні адміністрації повинні забезпечити рівний доступ уповноважених (авторизованих) операторів міжнародної торгівлі до спрощених митних процедур незалежно від виду транспортних засобів, які вони використовують для перевезення вантажів.

 Модель обміну даними ВМО    

    1. Митні адміністрації повинні використовувати Модель обміну даними ВМО, яка містить 27 необхідних елементів для визначення ризикованості вантажів.

Єдине вікно для торгівлі    

    1. Уряди повинні сприяти налагодженню стосунків між митними адміністраціями та іншими урядовими установами для всебічного розвитку концепції ‘єдиного вікна’ для торгівлі. Реалізація концепції дозволить операторам міжнародної торгівлі подавати всю необхідну інформацію один раз і одній урядовій установі (митниці) для митного оформлення товарів, отримання дозволів, ліцензій, сертифікатів і т.п. Такий підхід також сприятиме налагодженню обміну інформацією між митними адміністраціями на міжнародному рівні.

Уповноважені (авторизовані) оператори міжнародної торгівлі

    1. Оператори міжнародної торгівлі, які відповідають вимогам безпеки, іншим вимогам митних адміністрацій, мають належний рівень обліку комерційних операцій, беруть участь у програмах співробітництва з забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання, шляхом укладення відповідних угод з митницею, можуть отримати статус уповноважених (авторизованих) операторів. Такі оператори можуть розраховувати на прискорений контроль їх вантажів та подання мінімально необхідної інформації митниці для ідентифікації їх товарів, з подальшим поданням додаткової інформації для статистичних потреб та обчислення податків і зборів.

Уповноважений (авторизований) міжнародний торговельний ланцюг постачання

    1. Ця концепція передбачає, що всі оператори міжнародної торгівлі, задіяні у одному міжнародному торговельному ланцюгу постачання, мають статус уповноважених (авторизованих) операторів. У цьому випадку, передбачається подання мінімально необхідної інформації митниці для ідентифікації їх товарів як для потреб експорту, так і імпорту. При наданні митним адміністраціям повного доступу до своїх інформаційних комерційних систем та сприяння у подальшому проведенні пост-аудиту, такі оператори можуть мати право завчасно повідомляти лише про єдиний реєстраційний номер вантажу (UCR).

2. Митні адміністрації повинні мати повноваження проводити контроль вантажів, щоб інспектувати імпортні, експортні, транзитні (в тому числі, ті, які знаходяться на бортах суден) вантажі, а також вантажі при їх перевантаженні.

3.Непроникливе устаткування контролю (NII) та обладнання для виявлення радіації повинні бути у наявності і використовуватися для проведення контролю, при першій-ліпшій можливості. Подібне устаткування необхідне для швидкої перевірки  контейнерів або вантажів, без створення перешкод для руху торгівлі.

3.1. Сучасне обладнання та технології контролю
Всесвітня митна організація, з метою надання допомоги своїм членам, створила і продовжує оновлювати інформацію бази даних стосовно сучасних технологій контролю. Окрім цього, організацією розроблені Рекомендації щодо придбання і використання обладнання для сканування контейнерів.

4. Митні адміністрації повинні створити системи аналізу та управління ризиками для ідентифікації потенційно ризикових вантажів і автоматизувати ці системи. Системи повинні включати механізми оцінки загроз, прийняття рішень і визначення прикладів кращої практики.

4.1. Автоматизовані системи аналізу та управління ризиками
Митні адміністрації повинні, з урахуванням кращої світової митної практики, розробити автоматизовані системи аналізу та управління ризиками, для ідентифікації вантажів і контейнерів, що становлять потенційну загрозу безпеці, на основі завчасно отриманих повідомлень та аналітичної інформації (розвідданих) стратегічного характеру.

4.2. Управління ризиками
Управління ризиками це систематичне застосування управлінських процедур та практики, що дозволяє митним адміністраціям отримувати необхідну інформацію для оформлення переміщення вантажів, які можуть становити потенційну загрозу.

4.3. Загальна інформаційна та розвідувальна стратегія ВМО
Використання цього інструменту, розробленого ВМО, уявляється вельми важливим, особливо для визначення індикаторів ризику.

4.4. Посилання   
Окрім згаданого інструменту, варто також використати Посібник ВМО з управління ризиками, стандартизованої оцінки ризиків та індикаторів ризикованості вантажів.

5. Високоризиковані вантажі і контейнери мають вважатися такими, якщо відсутня інформація про низький рівень ризику для терористичних загроз, якщо є відповідні дані митної розвідки, або якщо, згідно з методологією оцінки ризиків, що засновується на елементах дотримання безпеки, вантаж або контейнер ідентифікується як високоризикований.

5.1. Вибірковість
Митні адміністрації повинні використовувати просунуті методи ідентифікації високоризикованих вантажів, включаючи проведення аналізу попередніх електронних повідомлень, розвідданих, автоматизованих комерційних даних, аномалій. 

6. Митні адміністрації повинні вимагати повного і точного подання завчасної електронної інформація щодо імпортних, експортних, транзитних (в тому числі, тих, які знаходяться на бортах суден; а також тих, що перевантажуються) вантажів і контейнерів у термін, необхідний для здійснення оцінки і аналізу рівня ризику.

6.1. Потреба у комп’ютеризації
Обмін завчасними електронними повідомленнями, вимагає створення комп’ютеризованої митної системи, яка б дозволяла здійснювати обмін інформацією про експорт та імпорт вантажів.

6.2. Рекомендації ВМО щодо застосування комп’ютеризованих митних систем з метою імплементації положень оновленої Кіотської Конвенції

З урахуванням стандартів 7.1., 6.9., 3.21 та 3.18 Загального Додатку до оновленої Кіотської Конвенції, Всесвітньою митною організацією були розроблені детальні Рекомендації щодо їх практичного застосування. Митні адміністрації, таким чином, заохочуються до використання цього інструмента, а також Компендіуму ВМО з митної комп’ютеризації.

6.3. Використання комп’ютерних систем операторів міжнародної торгівлі
Доцільним є досягнення домовленостей з операторами міжнародної торгівлі щодо можливості доступу до їх комп’ютерних систем у режимі он-лайн.

6.4. Стандарти електронного обміну інформацією
Митні адміністрації мають розглянути можливість застосування кількох форматів обміну електронними повідомлення, зокрема EDI/UN/EDIFACT або XML. В той же час, іноді може бути достатнім використання можливостей телефаксу або електронної пошти.

6.5. Модель обміну митними даними ВМО
Оператори міжнародної торгівлі повинні подавати митним адміністраціям завчасні електронні повідомлення на основі вимог Моделі обміну митними даними ВМО і використовувати рекомендації ВМО стосовно повідомлень у форматі EDIFACT.

6.6. Безпека комп’ютеризованих митних мереж
Для забезпечення безпеки комп’ютеризованих митних мереж, митним адміністраціям було б доцільно скористатися Рекомендаціями ВМО щодо забезпечення безпеки інформаційних митних технологій у ході реалізації положень оновленої Кіотської Конвенції.

6.7. Цифровий підпис
Правове оформлення можливості використання цифрового підпису є важливим елементом забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

6.8. Технічна допомога
Митним адміністраціям менш розвинутих країн, які висловили налаштованість до імплементації Рамкових Стандартів, надаватиметься технічна допомога, в тому числі, і при створенні автоматизованих систем.

6.9. Захист персональних даних
Здійснення обміну інформацією між митними адміністраціями здійснюватиметься на основі погоджених ними умов захисту персональних даних.  

7. Митні адміністрації повинні забезпечити спільне визначення вантажів і контейнерів для фізичного контролю, використання стандартизованого переліку критеріїв  для такого визначення, запровадження взаємоприйнятних механізмів комунікації та/або інформаційного обміну; ці елементи допоможуть майбутньому становленню системи взаємного визнання результатів контролю.

7.1. Загальна інформаційна і розвідувальна стратегія ВМО
Загальна інформаційна і розвідувальна стратегія ВМО містить положення для Стандартизованої оцінки ризиків (SRA). SRA є важливою частиною аналітичної і розвідувальної роботи митних адміністрацій, що дозволяє посадовим особам митних адміністрацій визначати індикатори ризикованості та вибирати вантажі, які підлягатимуть фізичному контролю.

7.2. Стандартизована оцінка ризиків SRA
Документ ВМО щодо Стандартизованої оцінки ризиків (SRA) визначає індикатори ризику за п’ятьма основними напрямками, кожен з яких постійно оновлюється і включає інформацію щодо конкретних ознак ризикованості вантажу.

7.3. Посібник ВМО щодо загальних індикаторів ризикованості вантажів
Посібник включає перелік критеріїв, що постійно оновлюються, для виявлення посадовими особами митних адміністрацій можливих порушень митного законодавства.

7.4. Захист прав інтелектуальної власності - Посібник ВМО 
ВМО також розроблено Посібник, який включає перелік критеріїв, що постійно оновлюються, для виявлення посадовими особами митних адміністрацій можливих порушень прав інтелектуальної власності.

7.5. Правові підстави спільного визначення митними адміністраціями вантажів і контейнерів для фізичного контролю

Такі підстави передбачені у відповідних статтях Йоханнесбурзької Конвенції  та Моделі двосторонньої Угоди про співробітництво у митних справах, розробленої  ВМО.

8. Митні адміністрації повинні вести статистичну звітність, яка б, щонайменше, містила дані щодо кількості оглянутих вантажів/контейнерів, кількості виявлених високоризикованих вантажів/контейнерів, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII), проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII) та фізичного контролю, проведених оглядів високоризикованих вантажів/контейнерів засобами фізичного контролю, а також позитивних і негативних результатів контролю. Така звітність, після її узагальнення, повинна подаватися до ВМО.

8.1. Збір даних  
Митні адміністрації здійснюватимуть збір, обробку даних та їх внесення до відповідних таблиць.

8.2. Таблиці  
Зразки таблиць розроблені ВМО.

9. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до проведення доскональних перевірок портів з метою виявлення можливих проблем забезпечення безпеки в інфраструктурі порту і взяття зобов'язання щодо швидкого вирішення таких проблем. Портові інфраструктури повинні, щонайменше, відповідати стандартам Міжнародної Морської Організації (IMO) щодо безпеки портів.

9.1. Кодекс Міжнародної Морської Організації (IMO) щодо забезпечення безпеки міжнародного судноплавства та портових приміщень

Для імплементації цього стандарту, необхідно застосовувати положення Кодексу Міжнародної Морської Організації (IMO) щодо забезпечення безпеки міжнародного судноплавства та портових приміщень.

9.2. Оцінка безпеки портів
Є потреба у розробці Рекомендацій з боку митних адміністрацій щодо оцінки безпеки портів.

10. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до запровадження і реалізації програм, спрямованих на протидію корупції, визначення і подолання  проблем, пов’язаних з доброчесністю.

10.1. Оновлена Арушська Декларація
Оновлена Арушська Декларація є базою для запровадження митними адміністраціями антикорупційних програм та проектів.

10.2. Навчання та перепідготовка кадрів 
Митні адміністрації заохочуються до навчання та постійної перепідготовки посадових осіб митних адміністрацій з метою підвищення рівня безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

11. Митні адміністрації, за вмотивованими запитами митних адміністрацій країн призначення товарів, повинні проводити перевірки вискоризикованих контейнерів з метою виявлення їх можливого використання для потреб терористичної діяльності.

11.1. Перевірки вискоризикованих контейнерів за запитом іншої митної адміністрації
Коли митна адміністрація країни імпорту, на основі проведеного аналізу ризиків, має вмотивовані підстави вважати контейнери високоризикованими, вона може звернутися з запитом про проведення відповідної перевірки митною адміністрацією країни експорту.

11.2. Правові підстави 
Такі підстави передбачені у відповідних статтях Йоханнесбурзької Конвенції  та Моделі двосторонньої Угоди про співробітництво у митних справах, розробленої  ВМО.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦИФІКАЦІЙ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ МИТНИМИ АДМІНІСТРАЦІЯМИ ТА ДІЛОВИМИ КОЛАМИ (ПІЛЛАР 2)

  1. Оператори міжнародної торгівлі, задіяні у міжнародному торговельному ланцюзі постачання, мають провести самооцінку відповідності вимогам митних адміністрацій з питань безпеки для забезпечення того, щоб їх внутрішня політика і процедури гарантували належний рівень захисту їх вантажів та контейнерів при переміщенні від пункту відправки до пункту призначення.

    1.1. Оператори міжнародної торгівлі проведуть ґрунтовну самооцінку їх внутрішніх ланцюгів постачання на основі принципів та рекомендацій Стандарту 2. Відповідні заходи безпеки повинні бути запроваджені і мають здійснюватися постійно у відношенні усього ланцюга постачання тієї або іншої компанії.

2. Представники ділових кіл впровадять у практику своєї роботи вимоги безпеки, визначені митними адміністраціями. 

2.1. Оператори міжнародної торгівлі, які претендують на отримання статусу уповноважених (авторизованих), повинні відповідати мінімальним стандартам безпеки, що визначаються митними адміністраціями на основі нижчевикладених та інших критеріїв. Компанії мають розробити плани вдосконалення безпеки, з  зазначенням конкретних заходів та термінів їх реалізації. Вимоги до уповноважених (авторизованих) операторів міжнародної торгівлі приводяться у Поясненні №1 до цього Додатку.

2.2. Компанії-імпортери повинні, зокрема, мати надійні, викладені письмово, процедури відбору ділових партнерів – виробників,  поставників товарів, продавців, перевізників, операторів терміналів і т.п. Такі процедури мають передбачати опрацювання письмових відповідей на запитальник або письмових звітів з питань забезпечення безпеки, в яких описуються:

Процедури безпеки
Компанії-імпортери повинні вимагати від своїх ділових партнерів, в тому числі, потенційних, подання письмових відповідей на запитальник або письмових звітів щодо процедур безпеки, які ними застосовуються.


Безпека в процесі виробництва товарів
Компанії-імпортери повинні впевнитися у забезпеченні безпеки компаніями-виробниками у процесі виробництва товарів. Компанії-імпортери заохочуються, у цьому зв’язку,  до періодичного відвідання виробничих приміщень компаній-виробників.

Участь у програмах партнерства з митними адміністраціями
Компанії – партнери та потенційні партнери компаній-імпортерів повинні також надавати інформацію щодо свого залучення до програм партнерства з митними адміністраціями.
Інші критерії відбору

Іншими критеріями відбору ділових партнерів є прозоре ведення фінансової документації і звітності, спроможність до виконання вимог безпеки, передбачених контрактом, налаштованість до ідентифікації та подальшого вирішення проблем забезпечення безпеки.

2.3. Повинні бути запроваджені заходи безпеки у процесі транспортування, обробки та складування вантажів.

Інформація та документи
Оператори міжнародної торгівлі повинні забезпечувати митні адміністрації для проведення контролю повною, точною, захищеною від втрати, підміни та проникнення інформацією та документами.

Процедури повідомлення
Оператори міжнародної торгівлі повинні запровадити процедури для подання вчасних і точних повідомлень на основі інформації, отриманої від їх зарубіжних поставників.

Перевезення та отримання вантажів
Вантаж, що прибуває повинен бути ідентифікований у відповідності з інформацією, що передавалася у завчасному електронному повідомленні. Вантаж має бути точно описано, з зазначенням ваги, маркування і т.д. Експортні вантажі мають бути перевірені у відповідності з даними, включеними до ордерів на придбання та поставку. Особи, що перевозять або отримують вантажі, повинні бути ідентифіковані до отримання вантажу або випуску його у вільне використання.

Проблеми при переміщенні вантажів
Всі проблеми та аномалії, виявлені у процесі переміщення вантажів, повинні розв’язуватись або відповідним чином розслідуватись. Митні адміністрації та інші правоохоронні органи повинні бути поінформовані про виявлення незаконної діяльності.

3. Митні адміністрації розроблять належну процедуру оцінки або акредитації, що  стимулюватиме операторів міжнародної торгівлі до виконання вимог безпеки, зокрема, шляхом зменшення обсягів фізичних оглядів низькоризикованих вантажів та прискорення митного контролю.

3.1. Заходи, що вживаються уповноваженими (авторизованими) операторами міжнародної торгівлі (АЕО) в ході самооцінки з метою посилення безпеки, повинні відповідним чином оцінюватися митними адміністраціями на основі визначених стандартів. Після акредитації, АЕО зможуть скористатися перевагами та пільгами, визначеними Рамковими Стандартами.

3.2. АЕО укладатимуть угоди з національними митними адміністраціями для запровадження принципів і норм безпеки, визначених Рамковими Стандартами ВМО. Ці принципи і норми будуть інкорпоруватися у ділову практику та процедури компаній. Хід їх інкорпорації має оцінюватися в процесі самооцінки та моніторингу.

3.3. Митні адміністрації, з свого боку, здійснюватимуть оцінку заходів безпеки, що вживатимуться АЕО з метою досягнення відповідності з Рамковими Стандартами ВМО.

3.4. Така оцінка передбачатиме періодичне проведення аудиту та раптових перевірок АЕО з боку митних адміністрацій. При цьому, митні адміністрації визначать підрозділ(и), уповноважений (і) для проведення оцінки функціонування АЕО.

3.5.АЕО акредитуватимуться на визначений митними адміністраціями період часу (як правило, річний). У разі відсутності порушень з боку АЕО, акредитація автоматично продовжуватиметься на додатковий річний термін.

3.6. АЕО та митні адміністрації повинні підтримувати регулярні контакти і здійснювати спільну оцінку результатів співпраці.  

4. Оператори міжнародної торгівлі використовуватимуть більш високотехнологічні,  безпечніші контейнери.

4.1. Використання більш високотехнологічних,  безпечніших контейнерів дозволить митним органам ефективніше виявляти високоризиковані та пошкоджені контейнери.

4.2. Повинні бути розроблені письмові вимоги до накладення митного забезпечення та печаток на контейнери, які б також включали положення щодо виявлення і інформування  митних адміністрацій про пошкодження митних забезпечень і печаток. Тільки уповноважені співробітники компаній можуть мати допуск до опечатування контейнерів. Всі завантажені контейнери повинні бути опечатані з використанням печаток високого рівня безпеки.

4.3. Рекомендації до Глави 6 Загального Додатку (митний контроль) Кіотської Конвенції ВМО та стандарт Міжнародної організації з стандартизації ISO/PAS 177712 повинні максимально застосовуватися у цьому зв’язку.

4.4.Більш детальні положення містяться у Поясненні №3 до цього Додатку.

5. Митні адміністрації регулярно оновлюватимуть торговельні програми для ділових кіл, з метою підвищення рівня мінімальних стандартів безпеки та висвітлення кращих зразків забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

5.1. Більш детальні положення містяться у Поясненні №1 до цього Додатку.

6. Митні адміністрації активно співпрацюватимуть з діловими колами для зміцнення безпеки та спрощення процедур міжнародного торговельного ланцюга постачання на своїй митній території.

6.1. Більш детальні положення містяться у Поясненні №1 до цього Додатку.